Дяків Острог

Дяків Острог це назва поселення, розташованого на місці сучасного Богодухова у 1571 році.

Навіть після скинення монголо-татарського іга жити на цій території було небезпечно. Біда тепер приходила з півдня, з боку кримських татар. Феодали Криму, залежні від османського султана, збираючи багатотисячні ватаги, чинили набіги на окраїнні землі. Рухалась орда по вододілах рік, щоб уникнути водних переправ. Однією з таких доріг углиб України й Московського царства був Муравський шлях. Він починався в Криму біля Перекопу і доходив аж до Тули. В межах теперішньої Богодухівщини шлях проходив коло Ріпок, Кадниці і далі між Кленовим і Сковородинівкою. Раптово нападаючи, ординці вбивали кожного, хто чинив опір, забирали все, що можна було забрати, останнє віддавали вогню, а живих, пов'язавши, гнали в полон. Кров і гіркі сльози, плач і важкий стогін, прокльони і дим пожарищ супроводжували кримських татар на всьому їхньому шляху насильства і розбою. Важка, виснажлива праця, побої і знущання чекали нещасних на чужині. Щоб невільники не могли втекти, на них накладали кайдани, запирали на ніч у сарай або кидали в яму; підрізавши підошви ніг, посипали рани рубленим кінським волоссям. Людей продавали як товар: дужих, здорових чоловіків — на галери, де приковували до весел, вродливих дівчат і молодих жінок — у гареми мурз, беїв, османського султана, а нерідко і в інші країни Сходу. Немічних, покалічених бранців віддавали молоді для тренування у військовій справі. Нерідко вони гинули, забиті камінням або задушені арканом. Невільники, поки не були продані за море, могли бути викуплені. За просту людину треба було сплатити чималі на той час гроші — 14-15 карбованців, за заможну, знатну — в сотні разів більше.

Незчисленні страждання принесли українському народові татарські грабіжники. Неможливо підрахувати, скільки сотень тисяч людей полягло у борні з ординцями або померло на чужині в неволі. Для захисту від кримських татар на південних рубежах Московського царства споруджувались оборонні засічні лінії. Однією з таких ліній була Бєлгородська, яка тяглася від Охтирки до Тамбова. Для запобігання раптових нападів татар за царя Івана IV Грозного за засічні лінії з найближчих міст посилались спеціальні загони — сторожа і станиці, які, періодично міняючись, несли службу з квітня і до випадання снігу, тобто в найнебезпечніший період року.

Сторожа — це невеликий загін у складі 4-10 вершників, ближня прикордонна застава. Чергуючи попарно, вершники повинні були переїздити від урочища до урочища, пильно спостерігаючи у відведених для цього місцях. Станиця — це рухливий кінний загін з 60-100 чоловік, який посилався для дозору в глибину степу на два тижні, після чого замінявся іншим таким же загоном. Станичники зобов'язані були, крім спостереження за ворогом на дальніх рубежах, своєчасно повідомляти у найближчі міста про появу татар, їх чисельність, напрямок пересування, боєм зупиняти їх невеликі загони. Детально визначався порядок дій сторож і станичників у різних ситуаціях. За несумлінне несення дозорної служби передбачалось суворе покарання, зокрема, за самовільне залишення постів до приходу зміни — смертна кара. Таким чином докорінно було покращено і зміцнено прикордонну службу.

На основі донесень з місць у 1571 р. було складено загальний опис («роспись») усіх прикордонних сторожових постів Московського царства — сторож і станиць. У ньому йде мова і про місцевість, де тепер знаходиться Богодухів: «1-ая сторожа на верх Ольшанки Удекие, а переезжати сторожам направо Муравский шлях до Мерла до Дьякова острога верст 20». Це означає, що на відстані 20 верст від вершини річечки Ольшанки, що впадає в річку Уди, тепер розташований Богодухів. Виходить, що в 70-х роках 16 ст.(а, може, ще раніше?) тут був Дяків Острог? острог, взагалі — це, як відомо, укріплення, що складається з укопаних у землю і заструганих угорі дерев'яних колод. Що являв собою Дяків Острог у 1571 році з «Розписи» не видно. Було тут старовинне укріплення в дійсності чи залишилась від цього одна назва, жили тут люди постійно чи зупинялись перепочити дозорці — залишилось невідомим. На основі наведеного уривку дехто з дослідників ототожнює Богодухів з Дяковим острогом, хоч прямих доказів цього немає.