Дідула Роман Теодорович

Роман Теодорович Дідула
Народився 21 листопада 1940(1940-11-21)
с. Сновичі, Львівська область
Помер 7 січня 2022(2022-01-07) (81 рік)
Львів
Громадянство  СРСР→ Україна
Діяльність письменник, редактор
Alma mater Львівський державний університет імені Івана Франка

Роман Теодорович Дідула (нар. 21 листопада 1940, с. Сновичі, Золочівський район, Львівська область — 7 січня 2022, Львів) — український письменник, прозаїк, романіст та повістяр, автор гуморесок та фейлетонів.

Біографія

Народився 21 листопада 1940 року у селі Сновичі Золочівського району на Львівщині, там же закінчив середню школу. Вищу освіту здобув у 1965 році на факультеті журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка.

Довгі роки працював у редакціях районних та обласних газет, старшим та головним редактором видавництва «Каменяр». З 1977 року і до останніх років свого життя — був співробітником та заступником головного редактора журналу «Дзвін».

Батько художника Тараса Дідули.

Помер 7 січня 2022 року в м. Львові. Як повідомляв син письменника, Тарас Дідула, батько два тижні перебував у реанімації в лікарні швидкої допомоги у м. Львові на Топольній з діагнозом гострої легеневої недостатності[1].

Творчий доробок

Перші літературні спроби надрукував у студентські роки. З-під його пера вийшли романи: «В найменшому з-поміж світів» (1994—2002), «День над вечірнім берегом» (1995—2004), «Крутий час» (1999), «Час і пора» (2002), а також повісті «Дерево в місті» (1986), «Малі серед великих, великі серед малих» (1997), «Геній Вінграновського» (2006), оповідання, нариси, публіцистичні статті, фейлетони, гуморески.

Класик нашої літератури Микола Вінграновський, «вибагливий і суворий в своїх оцінках», поставив твір Романа Дідули «В найкращому з-поміж світів» поряд із романом «Життя Арсеньєва» І. Буніна, повістями «Зачарована Десна» О. Довженка, «Климко» Григора Тютюнника[2]. Андрій Содомора відзначає поетичність, соковитість, насиченість гумором і живими діалектними барвами стилю письменника[3]. Тетяна Вергелес називає його «академіком галицького гумору»[4], розповідаючи про вручення гумористу жартівливої «Нобелівської премії» на фестивалі в с. Нобель Рівненської області.

Окремими виданнями вийшли книжки Романа Дідули «Маєте знайомих?» (1973), «Списана гора» (1982), «Революція з усмішкою на устах» (2005, у співавторстві з Ніною Матвієнко), «Фотографія Христа» (2006). Працював також як фольклорист — видав том «Галицькі анекдоти» (2001), а ще раніше появились дві збірки «Старих галицьких анекдотів»[5]. Перекладав з польської та російської. Його ж твори було надруковано у перекладах білоруською, болгарською, російською, угорською та чеською мовами.

Нагороди

Лауреат обласної премії імені Богдана Лепкого (2001) та премії Національної спілки письменників України імені Остапа Вишні (2002)[6].

Примітки
  1. У Львові помер письменник Роман Дідула. 07.01.2022
  2. Вінграновський М. В найневідомішому з-поміж світів // Дідула Р. День над вечірнім берегом. Л., 1996.
  3. Содомора А. Градація тиші у малому великому світі Романа Дідули // Українська літературна газета. — 2016. — 14 січня.
  4. Вергелес Т. Академік галицького гумору // Дзеркало тижня. — 2007. — 30 березня.
  5. Чепурко Б. Сміється той, хто сміє… // Літературна Україна. — 4 липня 2002
  6. А. О. Содомора [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=26420 Роман Дідула // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.