Дім Листовничого
Дім Листовничого — будинок, зведений 1888 року на замовлення і кошти дружини київського купця 2-ї гільдії Віри Літошенко за проєктом відомого київського архітектора Миколи Горденіна. На початку ХХ століття маєток належав купцю Захару Мировичу — представнику давнього українського козацького роду, почесному громадянину Києва, котрий крім цього будинку володів ще трьома сусідніми будівлями, які в комплексі утворювали садибу, але домовласник там не жив. З початку ХХ століття до 1906 року у фасадному будинку проживав відомий український хоровий диригент, на той час — викладач церковного співу Київської духовної семінарії, композитор, етнограф та письменник-мемуарист, він же автор спогадів, Олександр Кошиць. Саме знаменитий Український Національний Хор під керуванням Олександра Кошиця 5 жовтня 1922 року уперше виконав «Щедрик» в четвертій обробці (1916) Миколи Леонтовича на концерті в Карнегі-хол в Нью-Йорку, після чого старовинна українська колядка стала відома і популярна в усьому світі; а українська колискова «Ой ходить сон коло вікон», що також виконувалась в репертуарі хору під орудою диригента у Нью-Йорку, надихнула американського композитора Джорджа Гершвіна на написання знаменитої арії «Summertime» для опери «Поргі і Бесс».
![](../I/%D0%A1%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%B1%D0%B0_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%252C_%D0%B2_%D1%8F%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%B2_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%9C._%D0%9F._%D0%91%D1%83%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%B7%252C_13.JPG.webp)
У 1906—1922 роках на другому поверсі мешкала родина професора Київської духовної академії Опанаса Івановича Булгакова. 1909 року садиба перейшла у власність цивільного інженера Василя Листовничого, який був головним архітектором Київського військового округу. «Ми купували будинок разом з мешканцями» — згадувала дочка Листовничого. Родина нового господаря оселилася на першому поверсі, а частину кімнат, як і попередній власник, здавала в оренду родині Булгакових[1]. У садибі тимчасово мешкав Михайло Булгаков із дружиною та мав свою лікарську практику. У культурній традиції називається домом Булгакова, або за іменем родини головних героїв булгаковського роману «Біла гвардія» — домом Турбіних. Зараз у домі Листовничого розташований музей, присвячений письменнику Михайлу Булгакову. Садиба розташована на Андріївському узвозі, 13 в місті Києві, Україна.
Музей Михайла Булгакова
Літературно-меморіальний музей Михайла Булгакова ![]() | |
---|---|
![]() | |
50°27′38″ пн. ш. 30°30′52″ сх. д. | |
Тип |
музей будівля споруда і пам’ятка архітектуриd[2] |
Статус спадщини | пам’ятка архітектуриd[3] |
Країна |
![]() |
Розташування |
![]() |
Адреса | 04070 Київ, Андріївський узвіз, 13. |
Засновано | 1989 |
Відкрито | 15 травня 1991 р. |
Фонд | понад 3.000 |
Директор | Людмила Губіанурі |
Сайт | bulgakovmuseum.com |
![]() ![]() Дім Листовничого (Київ) | |
![]() | |
![]() |
Історія створення
Задовго до створення музею Анатолій Кончаковський — один із творців і перший директор Музею Булгакова, почав збирати речі, що мали стосунок до родини Булгакова та тої доби. Читав він і матеріали, що стосувалися письменника, серед них есе письменника Віктора Некрасова «Дім Турбіних», надруковане 1967 року в радянському тоді журналі «Новий мир». Пошуки були вдалими і в колекцію булгаковських матеріалів Кончаковського перейшли фото родини Булгакових, столові дрібнички, книжки. Головним було те, що зберігся сам будинок.
У 1989 році Київський виконком ухвалив Рішення про створення Літературно-меморіального музею Михайла Булгакова. Два роки тривали реставраційні роботи (проєкт — Ірини Малакової.) А 15 травня 1991 р. двері музейного закладу вперше відкрилися для відвідувачів. Сучасний музейний заклад перебрав на себе і функції будинку з вул. Воздвиженській, 10, в Києві, де народився майбутній письменник, бо той вже знищили, зруйнували.
Знищив письменник і особистий щоденник, аби не давати приводів для утисків НКВС. Але в часи перебування щоденника в НКВС була зроблена його копія, вона відома під красномовною назвою — «Під п'ятою».
Експозиція
![](../I/Bulgakov_Kyiv_monument.jpg.webp)
Другий поверх будинку відведено під головну експозицію. Кількість експонатів — понад 3000, з яких 500 — булгаківські. Історія проживання Булгакова в Києві тісно пов'язана з його романом «Біла гвардія». Герої роману — родина білогвардійців Турбіних — живуть в тому самому будинку, що і автор на Андріївському узвозі, 13. Речі, які дійсно належали Булгаковим, поєднані з предметами, які описані в романі, ці вигадані предмети всі білого кольору.
Галерея
Активність
Колектив музею виявився активним і ініціативним. Серед перших подій — і перший грант на проєкт «Чаювання на булгаковській веранді». Спрацювали реклама музею і розповіді про нього на радіо. Відвідувачі понесли в музей дарунки — речі і спонсорські гроші.
Щомісяця 13 числа в музеї проходить журфікс — музичний вечір класичної музики.
В музеї уже три роки проходять літературно-музичні вечори в рамках проєкту «Вхід з веранди», засновницею і кураторкою якого є далека родичка Листовничого Олена Малишевська.
Дні та години роботи
Екскурсії: Пн-Пт: 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00 Сб-Нед: 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00 Вихідний — середа. Санітарний день — перший вівторок місяця. Запис на экскурсії за тел: +30444253188
Див. також
- Листовничий Василь Павлович
- Кончаковська-Листовнича Інна Василівна (1902—1985), Праведник Бабиного Яру
Примітки
- Оксана Забужко. Цей проклятий «квартирный вопрос»… // Радіо Свобода. 18.06.2015.
- http://kyiv-heritage.com/sites/default/files/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%20%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%B0%20181.pdf
- https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_national_landmarks_of_cultural_heritage_in_Kyiv
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дім Листовничого
- Оксана Забужко. Цей проклятий «квартирный вопрос». Нема в Києві «дому Булгакова». І не було ніколи… // Радіо Свобода. 18.06.2015.
- bulgakov.org.ua
- Музей Булгакова почав руйнуватися через перекладання мереж на Андріївському узвозі // 5 канал, 23 лютого 1012
- Садиба міська XIX ст., в якій мешкала родина Булгакових. guoks.gov.ua.