Листовничий Василь Павлович
Листовни́чий Васи́ль Па́влович (1876 — 1919) — український цивільний інженер, архітектор. Спроектував десятки будівель, серед яких Острозька жіноча гімназія, Вінницький будинок капітана Четкова. Автор підручників з будівельної механіки[1]. Один з власників будинку на Андріївському узвозі, 13, описаного Михайлом Булгаковим в романі «Біла гвардія»[2].
Листовничий Василь Павлович | |
---|---|
Народився |
1876 Київ, Київська губернія, Російська імперія |
Помер |
не раніше червень 1919 і не пізніше серпень 1919 Київ, Київська губернія, Українська Радянська Соціалістична Республіка |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | архітектор |
Alma mater | Інститут цивільних інженерівd (1901) |
Біографія
Народився в Чернігівській губернії, Російська імперія. Походив із козацького роду.
1896 року закінчив Київське реальне училище.
Технік будівельного відділу Київського губернського правління (1906), цивільний інженер Київського округу шляхів сполучення (1907), архітектор Київського навчального округу (1909) почесний громадянин Києва (1915).
Викладав у Київській школі десятників з дорожньої та будівельної справи, у художньому училищі, на Вищих жіночих курсах. Склав проекти будівель у багатьох містах України. Брав участь у будівництві павільйонів Всеросійської виставки 1913 року в Києві. Під час Першої світової війни — начальник 2-го укріпрайону оборонних робіт Південно-Західного фронту, проводив гідротехнічне будівництво на Дніпрі й Прип'яті.
Під час Першої світової війни 1914—1918 року був полковником, викладав у школі кадетів[1].
В УНР — будівничий Комісаріату в справах Київської шкільної округи, керував ремонтом Педагогічного музею, театру «Соловцов». У першій половині 1919 року, за радянської влади — завідувач будівельно-ремонтної секції господарського відділу губвиконкому.
Господар київської садиби на Андріївському узвозі, 13. Квартири в цьому домі арендувала родина Михайла Булгакова (через що в пізніше дім отримав назву «дім Булгакових»). За версією Оксани Забужко, Василь Листовничий вкрай негативно описаний Булгаковим як домогосподар «Васіліса» в романі «Біла гвардія»[1].
У червні 1919 року заарештований більшовицькою Надзвичайною комісією. Поміщений у Лук'янівську тюрму, піддавався тортурам, тричі виводився на імітацію розстрілу. Під час відправлення до табору за межами Києва намагався втекти, але був застрелений.
Родина
- Батько, Листовничий Павло.
- Дружина, Кринська Ядвіга, двоюрідна сестра композитора Вітольда Малішевського.
- Донька, Кончаковська-Листовнича Інна Василівна[1] (1902—1985)[3], праведник Бабиного Яру[4].
- Кончаковський-Листовничий Валерій Миколайович, праведник Бабиного Яру[4].
Примітки
- Забужко, 2015..
- Кальницький, 2015..
- Українська сторінка маестро Малишевського // Валентина Назаренко, 15 серпня, 2009
- Списки праведників. 31.03.2011. Матеріали взяті з фонду «Пам'ять Бабиного Яру», голова І. М. Левітас // Ілля Левітас. Праведники Бабиного Яру.
Посилання
- Житловий будинок 1888, у якому проживали родина Булгакових, Кошиць О. А., Листовничий В. П.
- Забужко Оксана. Цей проклятий «квартирный вопрос». Нема в Києві «дому Булгакова». І не було ніколи… // Радіо Свобода. — 2015. — 18 червня.
- Кальницький М. Б. Наша пісня гарна й нова? [Щодо статті Оксани Забужко «Цей проклятий „квартирный вопрос“…»] // mik-kiev.livejournal.com. — 27 червня.
- Листовничий
- Найціннішому експонатові Музею Михайла Булгакова цьогоріч минає 125 років