Едгарс Рінкевичс

Едгарс Рінкевичс (латис. Edgars Rinkēvičs; нар. 21 вересня 1973(19730921), Юрмала, Латвійська РСР) — латвійський політик, з 25 жовтня 2011 міністр закордонних справ Латвії.

Едгарс Рінкевичс
латис. Edgars Rinkēvičs
Міністр закордонних справ Латвії
Нині на посаді
На посаді з 25 жовтня 2011
Прем'єр-міністр Валдіс Домбровскіс
Лаймдота Страуюма
Маріс Кучінскіс
Кріш'яніс Каріньш
Попередник Гіртс Валдіс Кріствовскіс
Народився 21 вересня 1973(1973-09-21) (48 років)
Юрмала, Латвійська РСР, СРСР
Відомий як політик, дипломат
Країна Латвія і СРСР
Освіта Латвійський університет і Гронінгенський університет
Політична партія Єдність
Нагороди

Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

24 травня 2021 року, після захоплення представниками режиму Лукашенка рейсу Ryanair з Романом Протасевичем на борту, Едгарс разом із мером Риги Мартіньшем Стакісом власноруч замінили прапор Білорусі на історичний біло-червоно-білий прапор, який використовувався, зокрема, у протестах в Білорусі. Це сталося під час Чемпіонат світу з хокею. Після цього генпрокурор Білорусі порушив проти Рінкевичса та Стакіса кримінальні справи[1].

Освіта

Професійний досвід

  • Жовтень 2008 — жовтень 2011 — завідувач Канцелярією Президента Латвії.
  • 2005 — січень 2007 — завідувач Бюро з організації наради глав держав і урядів-членів НАТО.
  • 2002—2003 — заступник глави делегації Латвії на переговорах щодо вступу до НАТО.
  • Травень — серпень 1997 — в.о. державного секретаря Міністерства оборони Латвійської Республіки.
  • Вересень 1996 — травень 1997 — заступник Державного секретаря з питань оборонної політики Міністерства оборони Латвійської Республіки.
  • Березень — вересень 1996 — директор Політичного департаменту Міністерства оборони Латвійської Республіки.
  • 1995 — березень 1996 — старший референт Політичного департаменту Міністерства оборони Латвійської Республіки.
  • 1993—1994 — журналіст з питань зовнішньої політики і міжнародних відносин Латвійського Радіо.

Нагороди

  • 2009 орден «За заслуги» II ступеня (Україна)[2]
  • 2007 — Старший офіцер Ордена Трьох зірок Латвійської Республіки
  • 2007 — Нагорода НАТО «За похвальні заслуги»
  • 2006 — Кавалер Ордена Оранских-Нассау Королівства Нідерландів
  • 2005 — Хрест Заслуг Військ оборони Естонської Республіки
  • 2005 — Хрест Ордена Заслуг Італійської Республіки
  • 2005 — Командор Хреста Заслуги Польської Республіки
  • 2004 — Командор Великого хреста Ордена Вієстурс Латвійської Республіки.
  • 2004 — Пам'ятна медаль Міністерства оборони Латвійської Республіки «Сприяючи членства Латвії в НАТО».
  • 2000 — Нагорода Міністра оборони Латвійської Республіки — знак пошани «За внесок у розвиток Збройних сил».

Володіння мовами

Посилання

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.