Едер Сітадін Мартінс

Народився 15 листопада 1986 року в місті Лауру-Мюллер, штат Санта-Катаріна. Вихованець футбольної школи клубу «Крісіума». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 2004 року в основній команді того ж клубу, взявши участь лише у 1 матчі чемпіонату.

В січні 2005 року перейшов в «Емполі» за 550 тис. євро і став виступати в молодіжній команді. 18 березня 2007 року дебютував в першій команді в матчі чемпіонату проти «Лаціо» на Стадіо Олімпіко в Римі. Всього у чемпіонаті 2006/07 взяв участь у 5 матчах, з них три рази виходив в основі. В наступному сезоні справи пішли ще гірше — за півроку Едер зіграв лише в одному матчі Кубка УЄФА.

Через це у січні 2008 року гравця було віддано в оренду в «Фрозіноне» з Серії Б. В червні 2008 року вони викупили половину прав на гравця за 600 тис. євро[1]. Проте вже в червні 2009 року «Емполі» викупила назад увесь контракт футболіста після його вражаючої гри в Серія Б[2], куди «Емполі» також вилетіло. У новому сезоні 2009/10 Едер забив 27 голів в 40 матчах і став найкращим бомбардиром Серії Б.

У сезоні 2010/11 виступав на правах оренди в «Брешії», але не врятував команду від вильоту з Серії А, після чого перейшов у «Чезену».

До складу клубу «Сампдорія» приєднався 24 січня 2012 року на правах оренди[3] і допоміг команді вийти до Серії А. Після цього 3 липня 2012 року «Сампдорія» викупили гравця за 3 млн євро, підписавши контракт на 5 років[4][5]. Наразі встиг відіграти за генуезький клуб 105 матчів в національному чемпіонаті.

2010 року Едер набув італійського громадянства, що дало йому право виступати за національну збірну Італії. 21 березня 2015 року він, разом з іншим натуралізованим гравцем — аргентинцем Франко Васкесом, отримав свій перший виклик до табору італійців від Антоніо Конте на матчі проти Болгарії та Англії[6]. 28 березня 2015 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії в відбірковій грі до чемпіонату Європи 2016 року проти збірної Болгарії. Едер на 58 хвилині замінив Сімоне Дзадза, а на 84 хвилині забив свій перший гол у складі збірної, в результаті чого Італія змогла здобути нічию 2:2[7] . Через три дні Едер вийшов в основі на товариський матч проти збірної Англії[8]. Наразі провів у формі головної команди країни 26 матчів, забивши 6 голів.