Едуард Август, герцог Кентський

Принц Едуард Август, герцог Кентський і Стратернській, граф Дублінський (англ. The Prince Edward Augustus, Duke of Kent and Strathearn, Earl of Dublin, 2 листопада 1767, Лондон — 23 грудня 1820, Сідмут) — член британської королівської сім'ї, четвертий син короля Георга III, батько королеви Вікторії.

Едуард Август, герцог Кентський
Народився	2 листопада 1767(1767-11-02)[1][2][…] Букінгемський палац
Помер	23 січня 1820(1820-01-23)[1][2][…] (52 роки) Сідмутd, Девон, Девон, Англія, Сполучене Королівство ·пневмонія
Поховання	каплиця Святого Георгія
Країна	Сполучене Королівство  Королівство Велика Британія
Місце проживання	Кенсінгтонський палац
Діяльність	солдат, аристократ
Знання мов	англійська[3]
Суспільний стан	royaltyd
Титул	Duke of Kent and Strathearnd[4] і British Princed
Посада	Член Таємної ради Великої Британії і Duke of Kent and Strathearnd[4]
Військове звання	фельдмаршал
Конфесія	Англіканська церква
Рід	Ганноверська династія
Батько	Георг III[5][6]
Мати	Софія Шарлотта Макленбург-Стрелицька[5][6]
Родичі	Carl, 3rd Prince of Leiningend і Феодора Лейнінґенська
Брати, сестри	Георг IV[6], Prince Frederick, Duke of York and Albanyd[6], Вільгельм IV[6], Charlotte, Princess Royald, Princess Augusta Sophia of the United Kingdomd, Princess Elizabeth of the United Kingdomd, Ернст Август, Август Фредерік, герцог Сассекський, Prince Adolphus, Duke of Cambridged, Princess Mary, Duchess of Gloucester and Edinburghd[6], Princess Sophia of the United Kingdomd, Prince Octavius of Great Britaind, Prince Alfred of Great Britaind і Princess Amelia of the United Kingdomd
У шлюбі з	Вікторія Саксен-Кобург-Заальфельдська[5][6]
Діти	Вікторія[5][6], Edward Schencker Scheenerd[5] і Adelaide Victoria Augusta Dubusd[2]
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

У 1791—1802 служив у Канаді, де крім іншого влаштував лінію оптичного телеграфу від Галіфакса до Аннаполісу.

23 квітня 1799 отримав титули герцога Кентського та Стратернського, графа Дублінського, в цьому ж році, в травні був призначений Головнокомандувачем морськими провінціями Великої Британії в Північній Америці).

Брав участь в Наполеонівських війнах (був комендантом Гібралтару під час морської війни з Францією). Фельдмаршал (5 вересня 1805). Постійні фінансові труднощі змусили його в 1816 оселитися в Брюсселі, де він піддавався великим позбавленням.

У 1818, після смерті своєї племінниці принцеси Шарлотти, яка поставила Ганноверську династію на межу вимирання, одружився з Вікторією, дочкою герцога Саксен-Кобург-Заальфельдського Франца, княгинею-вдовою Лейнінгенською (1786—1861). У цьому шлюбі народилася донька Вікторія, майбутня королева Великої Британії.

Незадовго до смерті повернувся до Англії, помер від пневмонії за 6 днів до смерті батька, через 8 місяців після народження дочки. Похований в каплиці Сент-Джеймс Віндзорського замку.