Ейктюрнір

Ейктюрнір («з дубовими кінчиками ріг») — олень, який щипає листя дерева Лерад (за іншими джерелами Іггдрасілю), стоячи на даху Вальгалли. Волога з його рогів стікає в джерело Гверґельмір («киплячий казан»), що у Ніфльгеймі. Звідти бере початок річка, частина якої повертається в Асгард, а частина до світу людей, звідки повертається у Гельгейм.[1]

Ейктюрнір та Гейдрун (зображення 17 століття з ісландського манускрипту)

Окрім Ейктюрніра на даху Вальгалли також стоїть коза Гейдрун, яка поїдає гілки дерева Лерад.

Етимологія

Назва Ейкюрнір, давньоскандинавською Eikþyrnir походить від двох слів: eik — дуб, велике дерево, та þorn — шипи, терен, ріг. [2]Отже, поєднання цих слів утворює слово Ейхдорн, що перекладається як терновий дуб або дубовидний ріг. В українському перекладі вживається як «з дубовими кінчиками рогів»[3] або «дуборогий».[4]

Промови Грімніра

У Старшій Едді сказано[4]:

Нормалізований текст Переклад В. Кривоноса
Eikþyrnir heitir hiörtr, Олень Ейктюрнір
er stendr á höllo Heriaföðrs стоïть на даху,
ok bítr af Læraðs limom; Лерадове листя скубе;
en af hans hornom роги роняють
drýpr i Hvergelmi, краплі у Хвергельм
þaðan eigo vötn öll vega: ріки такі напувають:

Далі йде перелік 36 річок, які наповнюють вологою роги Ейктюрніра.

Олень — священна тварина, зв'язана з світовим деревом зустрічається в інших міфологіях усього світу. Це відбувається не тільки тому, що олень поїдає листя, але й тому, що його роги нагадують гілки. Як вважає В. Петрухін, рогам Ейктюрніра приписували дубові кінчики недаремно. Можливо, в германо-скандинавській давній міфології олень Ейкюрнір сам був світовим деревом, адже його роги дають початок усім світовим водам. В пізній ісландській «Пісні про Сонце», створеній вже з приходом християнства, але з язичницькими традиціями скальдичної поезії, сказано про сонячного оленя, ноги якого стояли на землі, а роги торкалися сонця.[5]

Олені мали чимале значення у германо-скандинавській міфології. Саме ця тварина уособлювала світ, віссю якого було світове дерево. Вершина Іггдрасілю сягала неба, а біля підніжжя стояли олені.[5]

Молодша Едда

У Молодшій Едді Сторрі Стурлусона також згадується Ейктюрнір. Високий, себто Одін, згадує його у Видіннях Гюльві («Про пиття ейнгеріїв»):

Тоді промовив Ганглері: «Так, чимало їм користі від такої кози! Чудовим повинно бути дерево, з якого вона щипає листя!»

Тоді мовив Високий: «Треба ще розповісти і про оленя Ейктюрніра. Він стоїть на Вальгаллі і об'їдає гілки того дерева, а з рогів його капає стільки вологи, що стікає вона вниз в потік Киплячий Котел, і беруть звідти початок річки: Сід, Від, Сьокін, Ейкін, Свьоль, Гуннтро, Фьйoрм, Фімбультуль, Гіпуль , Гьопуль, Гьомуль, Гейрвімуль. Вони протікають через поселення асів. Інші річки називаються: Тюн, Він, Тьолль, Хьолль, Град, Гуннтраін, Нют, Ньот, Ньонн, Хрьонн, Віна, Вегсвінн, Тьоднума»[3]

Ейктюрнір у поп-культурі

Назву Ейктюрнір носить гурт із Сполучених Штатів (Чикаго), що виконує прогресив фолк-метал.[6]

Посилання
  1. Огороднов, Леонид (5 вересня 2017). Скандинавская мифодрама. Обретение целостности (рос.). Litres. ISBN 9785040238088.
  2. Altnordisches Wörterbuch. homepage.uibk.ac.at. Архів оригіналу за 12 квітня 2009. Процитовано 30 березня 2018.
  3. Stridmann, Tim. Видение Гюльви — Младшая Эдда — Тексты — Norroen Dyrd. norse.ulver.com (рос.). Процитовано 30 березня 2018.
  4. Промови Грімніра / Пісні про богів / edda.in.ua. edda.in.ua (укр.). Процитовано 30 березня 2018.
  5. Петрухин, Владимир (5 вересня 2017). Мифы древней Скандинавии (рос.). Litres. ISBN 9785457519626.
  6. Eikþyrnir - Encyclopaedia Metallum: The Metal Archives. www.metal-archives.com. Процитовано 30 березня 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.