Економіка Анголи
Ангола — аграрна країна з відносно розвинутою гірничодобувною промисловістю. Економіка країни базується на сільському господарстві, видобутку нафти, газу, алмазів і мінеральних копалин.
| Економіка Анголи | |
|---|---|
 Луанда — столиця Анголи, діловий і фінансовий центр країни | |
| Валюта | 1 ангольська кванза = 100 сентимо |
| Фінансовий рік | календарний рік |
| Організації | ВТО |
| Статистика | |
| ВВП | ▼ $186 млрд. (2016) |
| Ріст ВВП | ▼ — 0,7 % (2016) |
| ВВП на душу населення | $6,800 (2016) |
| ВВП за секторами | сільське господарство: 10,2 %, промисловість: 61,4 %, послуги: 28,4 % (2016) |
| Інфляція (ІСЦ) | 32,4 % (2016) |
| Населення поза межою бідності |
40,5 % (2006) |
| Індекс Джіні | 35,3 (1995) |
| Робоча сила | 12,1 млн. (2016) |
| Робоча сила за секторами |
сільське господарство: 85 %, промисловість та послуги: 15 % (2003) |
| Безробіття | немає даних |
| Галузі виробництва | нафта; алмази, залізна руда, фосфати, польовий шпат, боксити, уран та золото; цемент; вироби з металу; обробка риби; харчова переробка, пивоваріння, тютюнові вироби, цукор; текстиль; судноремонт |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $31,03 млрд. (2016) |
| Експортні товари | сира нафта, алмази, очищені нафтопродукти, кава, сизаль, риба та риба, ліс, бавовна (2016) |
| Партнери |
 КНР 53,7 % Індія 7,6 % США 5,6 % ПАР 5,3 % Франція 4,4 % (2016) |
| Імпорт | $19,25 млрд. (2016) |
| Імпортні товари | машини та електротехнічне обладнання, транспортні засоби та запчастини; ліки, продукти харчування, текстиль, військові товари |
| Партнери |
 Португалія 15,9 % США 12,5 % КНР 12,2 % ПАР 6,8 %.svg.png.webp){kind=small} Бельгія 6,3 % Бразилія 5,5 % Велика Британія 4,3 % (2016) |
| Державні фінанси | |
| Борг | $27,14 млрд. (2016) |
| Доходи | $28,61 млрд. (2016) |
| Витрати | $34,56 млрд. (2016) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book[1] | |
Опис
Основні галузі економіки: нафтова, гірнича (алмази, залізна руда, фосфати, золото, уран та ін.), харчова, текстильна. Основний транспорт — залізничний, автомобільний, морський. Головні морські порти: Кабінда, Намібе, Луанда, Лобіту.
Історія
На початку XXI ст. економіка країни базується на сільському господарстві, видобутку нафти, газу, алмазів і мінеральних копалин. Гірничодобувна промисловість становить до 50 % ВВП: розробляються нафтові родовища і ведеться видобуток алмазів. Понад 2/3 робочих зайнято в сільському господарстві. Розвинена лісова промисловість, в східних районах Анголи (провінції Південна Лунда і Мошико), а також в Кабінді ведеться заготівля цінних порід деревини (чорного, червоного і жовтого дерева), яка йде на експорт. У районі Бенгели в лісорозсадниках вирощуються евкаліпти. Запаси риби в економічній зоні Анголи, за оцінками ООН, складають близько 1 млн т. В 1998 р. національними компаніями і кораблями Іспанії, Португалії, ПАР, П.Кореї, Китаю і Росії виловлено 202 тис. т. риби, в 1999 р. — 240 тис. т. Валютні надходження країни в основному забезпечуються за рахунок вивозу нафти газу і нафтопродуктів, частка яких в загальному експорті становить понад 90 %.
За даними Індекс економічної свободи, (The Heritage Foundation, 2001): ВВП — $ 6,3 млрд, темп зростання ВВП — 5,0 %, ВВП на душу населення — $527. Прямі закордонні інвестиції — $ 5,2 млн, імпорт (машини та електротехнічне обладнання, запасні частини до машин, медикаменти, продовольство, текстиль, зброя і амуніція) — $ 2,6 млрд (г.ч. Португалія — 19,8 %; США — 17,1 %; Південна Африка — 10,5 %; Іспанія — 6,6 %; Бразилія — 5,8 %;). Експорт (нафта 90 %, алмази, нафтопродукти, газ, кава, риба і рибопродукти, деревина, бавовна) — $ 3,2 млрд (г.ч. США — 62,7 %; Бельгія і Люксембург — 8 ,9 %; Китай — 3,9 %; Франція — 2,9 %).
Азартні ігри
Азартні ігри в Анголі регулюються загальним законом, у країні немає окремого закону про азартні ігри, який би описував кожну категорію цієї сфери, як це зазвичай працює в інших країнах. Найвідомішими і найпопулярнимішими є азартні ігри в казино.
Примітки
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
Посилання
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.