Ектор Чумпітас

Ектор Чумпітас (ісп. Héctor Chumpitaz, нар. 12 квітня 1944, Сан-Вісенте-де-Каньєте) — перуанський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ектор Чумпітас
Ектор Чумпітас
Ектор Чумпітас у 1973 році
Особисті дані
Народження 12 квітня 1944(1944-04-12) (77 років)
  Сан-Вісенте-де-Каньєте, Перу
Зріст 170 см
Вага 68 кг
Громадянство  Перу
Позиція захисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1963 «Унідад Весіналь»  ? (?)
1964–1965 «Депортіво Мунісіпаль» 32 (5)
1966–1975 «Універсітаріо» 245 (41)
1975–1977 «Атлас» 52 (6)
1977–1984 «Спортінг Крістал» 128 (13)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1966–1981 Перу 105 (6)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1985 «Уніон Уараль»
1985–1986 «Спортінг Крістал»
1991 «Депортіво АЕЛУ»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за «Універсітаріо де Депортес» та «Спортінг Крістал». Капітан збірної Перу в її «золотий період» — на двох чемпіонатах світу 1970 і 1978 років, а також на переможному Кубку Америки 1975 року.

Поряд з Теофіло Кубільясом і Уго Сотілем входить до числа найкращих футболістів в історії збірної Перу[1]. У 2000 році Ектор Чумпітас увійшов до числа 35 найкращих футболістів Південної Америки XX століття за версією IFFHS[2].

Клубна кар'єра

У 19 років Чумпітас дебютував у клубі другого дивізіону «Унідад Весіналь». У 1964 році він став виступати вже за команду вищого дивізіону Перу — «Депортіво Мунісіпаль».

Ектор Чумпітас у 1968 році.

З 1966 року Чумпітас став виступати за один з найуспішніших перуанських клубів — «Універсітаріо де Депортес». З цією командою він виграв 5 титулів чемпіона Перу (1966, 1967, 1969, 1971, 1974). 1972 року «Універсітаріо» вперше в історії перуанського футболу пробився у фінал Кубка Лібертадорес, де поступився аргентинському гранду «Індепендьєнте» з рахунком 2:1 у другому фінальному матчі (матч в Лімі закінчився внічию 0:0). Чумпітас був капітаном тієї команди «Універсітаріо».

У 1975 році Чумпітас поїхав грати за мексиканський клуб «Атлас» з Гвадалахари, де провів два сезони і 1977 року повернувся в чемпіонат Перу, цього разу в клуб «Спортінг Крістал», з яким ще тричі завойовував чемпіонський титул (1979, 1980, 1983). Завершив ігрову кар'єру у команді «Спортінг Крістал» у 1984 році. До цього дня Чумпітас залишається найкращим бомбардиром-захисником в історії чемпіонату Перу — він відзначився 65 голами в 456 матчах[3].

По завершенні ігрової кар'єри тренував кілька перуанських клубів, а також відкрив свою футбольну школу.

Виступи за збірну

3 квітня 1966 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Перу в товариській зустрічі проти збірної Парагваю в Лімі, перуанці поступилися з рахунком 0:1.

Був основним гравцем команди у кваліфікації до чемпіонату світу 1970 року, де перуанці сенсаційно вибили Аргентину і вперше за 40 років вийшли на «мундіаль». На самому чемпіонаті світу Чумпітас провів перший свій матч 2 червня 1970 року проти Болгарії в мексиканському Леоні, в якому перуанці взяли гору з рахунком 3:2, а Чумпітас забив один із голів своєї команди. Загалом збірна Перу дійшла до 1/4 фіналу[4], також, як і 8 роками потому, на чемпіонаті світу 1978 року в Аргентині. На обох турнірах Чумпітас носив капітанську пов'язку.

Згодом Чумпітас виступав за національну збірну Перу на Кубку незалежності Бразилії, який проходив з 18 по 25 червня 1972 року в Бразилії. Він допоміг своїй команді здобути перемогу над Венесуелою з рахунком 1:0, але Перу програло у фінальній грі своєї групи Югославії з рахунком 1:2 і не вийшло до фінального раунду.

У 1973 році в іспанській Барселоні відбувся матч зірок між збірними Європи і Південної Америки. У ньому брали участь такі великі гравці, як Йоган Кройф, Франц Беккенбауер, Теофіло Кубільяс та інші, а Ектор Чумпітас був обраний капітаном збірної Південної Америки[5], за що отримав прізвисько «Капітан Америки» (ісп. El Capitán de America). Матч закінчився з рахунком 4:4, а в серії післяматчевих пенальті Південна Америка виграла з рахунком 7:6.

Пізніше Чумпітас як капітан збірної привів Перу до перемоги на Кубку Америки 1975 року[6], що сталось лише вдруге в історії цієї команди і наразі востаннє.

На чемпіонаті світу 1978 року в Аргентині Чумпітас як капітан зіграв в усіх шести іграх[7]. Перу зуміла виграти групу, не зазнавши жодної поразки, але у другому груповому етапі виступила вкрай невдало, зазнавши три поразки. При цьому в останньому матч перуанці, які втратили шанси на прохід далі, програли з рахунком 0:6 у скандальному матчі проти Аргентини. Перед останнім туром у тій групі Бразилія і Аргентина мали однакову кількість очок, але різниця забитих і пропущених м'ячів була краще у бразильців. В останньому матчі вони впевнено обіграли збірну Польщі (3:1). Для того щоб посісти перше місце, Аргентині необхідно було перемагати збірну Перу з різницею не менше 4-х м'ячів. Тому неочікувана перемога 6:0 була сприйнята бразильцями як здача матчу від Перу, втім ФІФА не задовольнила протести, а Чумпітас заявив, що його команда грала чесно. Тим не менш і досі ходять чутки про можливий договірний характер матчу[8], який став останнім для Чумпітаса на чемпіонатах світу.

Наступного року Чумпітас поїхав з командою на останній великий турнір, Кубок Америки 1979 року. Там перуанці як тріумфатори попереднього турніру потрапили одразу у півфінал, де не зуміли подолати Чилі (1:2 і 0:0) і після двох матчів безславно покинули турнір. Ектор зіграв в обох іграх.

Чумпітас також зіграв в усіх чотирьох іграх у кваліфікації до чемпіонату світу 1982 року, допомігши своїй збірній вдруге поспіль кваліфікуватись на «мундіаль», але в грудні 1981 року отримав серйозну травму, через яку не лише пропустив сам турнір, а й більше ніколи не грав за збірну. Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 16 років, провів у її формі 105 матчів, забивши 6 голів[9], ставши рекордсменом збірної Перу за найбільшою кількістю матчів в якості капітана (90 ігор).

Титули і досягнення

Командні
«Універсітаріо де Депортес»: 1966, 1967, 1969, 1971, 1974
«Спортінг Крістал»: 1979, 1980, 1983

Особисті
  • Найкращий захисник Південної Америки: 1969, 1971
  • Найкращий футболіст Південної Америки ХХ століття: 35-е місце[10]?
  • У символічній збірній Кубків Америки 1916—2005[11]
  • У символічній команді всіх зірок Південної Америки на Чемпіонатах світу 1958—2006[12]

Примітки
  1. Futbolperuano.com, Redacción- (7 березня 2018). FIFA consideró a Héctor Chumpitaz como uno de los mejores defensores de la historia. Futbolperuano.com (spanish). Процитовано 15 січня 2021.
  2. IFFHS' Century Elections
  3. The World's 80 most successful Top Division Goal Scorers among the defensive Players of all time
  4. World Cup 1970
  5. Captains the American and European: Chumpitaz and Cruyff
  6. Copa América 1975 Архівовано 27 березня 2009 у Wayback Machine.
  7. World Cup 1978
  8. Nzerem, Keme (4 квітня 2012). Henry Kissinger and football’s longest unsolved riddle. Channel 4 News. Процитовано 15 січня 2021.
  9. Héctor Chumpitaz - Century of International Appearances. www.rsssf.com. Процитовано 15 січня 2021.
  10. South America best Player of the Century.
  11. Squadra storica della Copa America 1916—2005 Архівовано 2011-07-14 у Wayback Machine.
  12. Undici ideale del Sudamerica 1958-2008

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.