Ельжбета Угорська
Ельжбета або Єлизавета Угорська (угор. Árpád-házi Erzsébet, англ. Elisabeth of Hungary, ісп. Isabel de Hungría, 1236 — 24 жовтня 1271) — донька угорського короля Бели IV і Марії Ласкарини з династії Арпадів, баварська герцогиня, мати короля Угорщини Отто ІІІ Віттельсбаха.
Ельжбета Угорська | |
---|---|
Народилася | 1236 |
Померла |
24 жовтня 1271 Ландсгут, Німеччина |
Поховання | Seligenthal abbeyd |
Країна | Угорщина |
Діяльність | аристократка |
Титул | Герцог і герцогиня |
Батько | Бела IV |
Мати | Марія Ласкарина |
Брати, сестри | Анна Угорська, Йолента Польська, Маргарита Угорська, Кунегунда Угорська, Констанція Угорська, Béla, Duke of Slavoniad і Стефан V Арпад |
У шлюбі з | Генріх XIII |
Діти | Отто III Віттельсбах[1], Людвіг III, Стефан I, Agnes von Bayernd[1], Agnes von Bayernd[1], Elisabeth von Bayernd[1], Sophie von Bayernd[1] і Catherine von Bayernd[1] |
Є нащадком Великих князів Київський Володимира Мономаха та Ярослава Мудрого. Праправнучка української княжни Єфросинії, доньки Великого князя Київського Мстислава Великого.
Родина
Сестрами Єлизавети були княжна краківсько-сандомирська св. Кунегунда, княжна галицько-перемишльська, королева Русі Констанція, св. Маргарита Угорська, Анна, дружина бана Мачви і Славонії, княжна великопольська бл. Йолента. Її братами були король Угорщини Стефан V, бан Славонії Бела.
Біографія
Єлизавету видали заміж 1250 року за Генріха ХІІІ Віттельсбаха, герцога Баварії. Після смерті батька, Отто ІІ Віттельсбаха (1255), герцог розділив володіння з братом Людвігом ІІ Суворим, який отримав Пфальц і Вехню Баварію. Генріх ІІІ отримав Нижню Баварію і осів з дружиною у давній резиденції Віттельсбахів — місті Ландсгуті, проживаючи у замках Бурггаузен і Траузніц. Поділ Баварії і Пфальцу викликав невдоволення Отто фон Лонсдорфа, єпископа Пассау через поділ його дієцезії. Він звернувся за захистом до короля Богемії Пшемисла Оттокара ІІ, наступ якого 1257 року братам вдалось відбити спільними зусиллями. У подружжя народилось 10 дітей. Герцогиня Єлизавета померла 1271-го в Ландсгуті у віці 35 років. Похоронена у родовому кляшторі Віттельсбахів Селігентгаль.
Діти
- Агнеса (1254—1315) Черниця монастиря цистеріанців Селігентгаль
- Агнеса (1255—1260)
- Агнеса (1256—1260)
- Єлизавета (1258—1314) Черниця монастиря цистеріанців Селігентгаль
- Отто ІІІ (1261—1312), герцог Нижньої Баварії з 1290, король Угорщини (1305—1307)
- Генрих (1261—1280)
- Софія (1264—1282) видана за графа Поппо VIII фон Геннеберг
- Катерина (1267—1310) видана за Фрідріха Тута, маркграфа Майсена
- Людовик ІІІ (1269—1296) герцог Нижньої Баварії з 1290
- Стефан І (1271—1310) герцог Нижньої Баварії з 1290
Родовід
Єлізавета веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських з роду Мономаховичів та Ярославичів.
Геза II, король Угорщини | ||||||||||||||||
Бела III, король Угорщини | ||||||||||||||||
Єфросинія Мстиславівна, донька Великого князя Київського | ||||||||||||||||
Андрій ІІ, король Угорщини | ||||||||||||||||
Рено де Шатільйон, князь Антиохійський | ||||||||||||||||
Агнеса Антиохійська | ||||||||||||||||
Констанція, княгиня Антиохії | ||||||||||||||||
Бела IV, король Угорщини | ||||||||||||||||
Бертольд III, маркграф Істрії | ||||||||||||||||
Бертольд IV, герцог Меранський | ||||||||||||||||
Ядвіга Вітельсьбахська | ||||||||||||||||
Гертруда Меранська | ||||||||||||||||
Дедо III, маркграф Лужицький | ||||||||||||||||
Агнеса Лужицька | ||||||||||||||||
Матильда Генсберг | ||||||||||||||||
Єлізавета, принцеса Угорщини | ||||||||||||||||
Мануїл Ласкаріс | ||||||||||||||||
Феодор I Ласкаріс, імператор Нікейської імперії | ||||||||||||||||
Іванна Каратцаїна | ||||||||||||||||
Марія Ласкарина | ||||||||||||||||
Олексій III Ангел | ||||||||||||||||
Анна Ангеліна | ||||||||||||||||
Євфросинія Каматирена | ||||||||||||||||