Елізабет Ф. Еллет

Елізабет Фрайс Люмміс народилася в 1818 році в Нью-Йорку. Її матір'ю була Сара Максвелл (англ. Sarah Maxwell, (1780-1849)[9], донька учасника Війни за незалежність, капітана Джона Максвелла (англ. John Maxwell). Під час війни Джон Максвелл служив лейтенантом в Сассексі, штат Нью-Джерсі. Його підвищили до капітана і він продовжив службу в Другому полку округу Гантердон, Нью-Джерсі. Він також служив у полку полковника Спенсера в складі Континентальної армії з 7 лютого 1777 року до 11 квітня 1778 року. Пізніше він приєднався до армії Джорджа Вашингтона і командував групою зі 100 добровольців.

Батьком Елізабет Еллет був Вільям Ніксон Люмміс (англ. William Nixon Lummis, (1775-1833), лікар, який вивчав медицину в Філадельфії під керівництвом Бенджаміна Раша. На початку XIX століття Люмміс покинув Філадельфію, придбав маєток Пултні в Содус Пойнті, штат Нью-Йорк.

Елізабет Люмміс відвідувала школу для дівчаток Aurora Female Seminary в місті Аврора (штат Нью-Йорк), де вивчала французьку, італійську та німецьку. Першим її опублікованим твором став переклад «Euphemio of Messina» італійського поета й письменника Сільвіо Пелліко (італ. Silvio Pellico), коли їй було всього 16 років.

У 1835 році Елізабет Люмміс опублікувала свою першу книгу «Poems, Translated and Original», в яку увійшла її трагедія Teresa Contarini, заснована на історії Венеції, яка була успішно поставлена ​​в Нью-Йорку та інших містах. В цей же час одружується з Вільямом Генрі Еллетом (1806-1859), хіміком з Нью-Йорка. Пара переїхала в Колумбію (шт. Південна Кароліна), де він став професором хімії, мінералогії та геології Університету Південної Кароліни в 1836 році. Він відкрив недорогий спосіб виготовлення нітроцелюлози, за що отримав від штату срібну медаль за заслуги.

У цей період Еллет опублікувала кілька книг. У 1839 році вона написала критичне есе «The Characters of Schiller», в яке були включені її переклади віршів Шиллера. Потім видала «Scenes in the Life of Joanna of Sicily», живий опис побаченого нею за час подорожі США в 1840 році. Еллет продовжувала писати вірші, займалася перекладами і писала есе про Європейську літературу, які публікувала в журналах American Monthly, North American Review, а також Southern Literary Messenger і Southern Quarterly Review. Еллет була дуже плідною і писала в найрізноманітніших жанрах.

У 1845 році Еллет, залишивши чоловіка на півдні, переїхала в Нью-Йорк, де негайно стала частиною місцевого літературного співтовариства поряд з Маргарет Фуллер, Енн Лінч Ботта, Едгаром Алланом По, Руфусом Вілмотів Грізвольд, Анною Корою Моват і Френсіс Сарджент Осгуд.

Елізабет Еллет була задіяна в скандальних відносинах По і Осгуд (на портреті) в середині 40-х років XIX ст.

Елізабет Еллет була однією з центральних фігур публічного скандалу, що розгорнувся в середині 40-х років в Нью-Йорку через романтичні стосунки Едгара Аллана По та Френсіс Сарджент Осгуд. Будучи невільними, По і Осгуд активно листувалися й обмінювалися кокетливими віршованими посланнями в періодиці. По, який був знаменитим, писало багато поетес і письменниць, деякі й зізнавались йому в коханні. Писала йому і Елізабет Еллет, обговорюючи з письменником літературні питання. По проте присвячував вірші лише своїй "музі" Осгуд[10], поспілкувалася з його дружиною Вірджинією Клем, яка показала їй листи Осгуд. Вона дуже настійно порадила Осгуд вимагати ці листи назад, що від імені Осгуд і зробили Маргарет Фуллер і Анна Лінч Ботта. По у відповідь порадив Еллет «краще стежити за своїми власними листами»[11]. По запевнив, що повернув Еллет всі її листи, проте незабаром вона прислала до нього свого брата, полковника Вільяма Люмміса, з вимогою повернути листування. Діалог дійшов такої напруги, що Люмміс погрожував По вбивством, не вірячи його запевненням, що листи вже повернуті[12].

Чоловік Френсіс Осгуд погрожував подати на Елізабет Еллет в суд, якщо вона не принесе вибачень. Вона написала Осгуд з припущенням, що показані їй дружиною По листи були підроблені самим По. Про неврівноваженість По невдовзі поширились чутки, які потрапили в газети[12]. Незабаром Осгуд повернулася до чоловіка і скандал затих. Однак серйозно хвора дружина По, Вірджинія, важко його переживала, продовжуючи отримувати анонімні листи з подробицями вчинків По.

Приблизно в 1846 році Еллет почала свій великий історичний проєкт: історії життя жінок, які так чи інакше принесли себе в жертву боротьбі за незалежність. Вона вивчала приватні, неопубліковані листи і щоденники, зустрічалася і інтерв'ювала нащадків борчинь за незалежність. Вона була першою серед дослідників боротьби за незалежність, хто зробила такі зусилля[13].

Еллет зібрала великий масив матеріалу, знайшла безліч патріоток, і як результат перша частина «Жінки Війни за Незалежність» (1848) була опублікована в двох томах. Ця робота була прихильно прийнята, а третій том з додатковими матеріалами був опублікований в 1850 році. Пізніше історики визнають цю працю найважливішою з її робіт.

Еллет розповіла історію жінок з кожної колонії і з найрізноманітніших верств суспільства, за винятком афроамериканок. Серед жінок, про яких вона писала, були знамениті Марта Вашингтон, Ебігейль Адамс, Мерсі Отіс Воррен і Енн Еліза Блікер, що зробили величезний внесок у боротьбу за незалежність. Крім них, Еллет писала і про невідомих, але з не меншим внеском у спільну справу жінок: дружин героїв, які, не боячись бойових дій, виховували дітей і захищали свої домівки[14]. Еллет писала: «Зараз практично неможливо переоцінити той вплив, який справив жіночий патріотизм на долю молодої республіки».

Укладач антології і критик Руфус Вильмонт Грізвольд сприяв Елізабет Еллет у підготовці книги і дістав для неї дозвіл на ознайомлення з матеріалами Нью-Йоркського Історичного товариства (New York Historical Society), членом якого був. Еллет не згадала в вдячному написі його сприяння, чим викликала гнів мстивого Грізвольда[15]. У критичній замітці він зазначив, що «за сприяння кількох джентльменів, які краще знають наші загальноприйняті правила, вона виконала цікаву і цінну роботу». Грізвольд також присвятив їй великий розділ у своїй антології «Поетеси Америки» (англ. The Female Poets of America)[16].

Обкладинка книги «Практичне Домоведення»

Будучи шанованою і відомою письменницею, Еллет написала свою наступну книгу «Family Pictures from the Bible» в 1849 році. У 1850 вона опублікувала «Evenings at Woodlawn», збірку німецьких легенд і традицій, а також «Domestic History of the American Revolution», яка, можливо є єдиною історією боротьби американців за незалежність, розказаної з точки зору як чоловіків, так і жінок. З 1851 по 1857 роки вона писала «Watching Spirits», «Pioneer Women of the West», «Novelettes of the Musicians» і «Summer Rambles in the West». Ця книга була заснована на подорожі Елізабет Еллет 1852 року річкою Міннесота (англ. Minnesota River). Місцеве містечко Eden Prairie отримало назву від Еллет; її ім'ям там названий популярний туристичний маршрут[17].

У 1857 році Еллет опублікувала 600-сторінкову енциклопедію з ведення домашнього господарства і сімейного бюджету «Практичне Домоведення» (англ. «The Practical Housekeeper»). Книга була розрахована на середній і вищий клас, складалася з трьох частин: кулінарія, ведення домашнього господарства і питання фармацевтики, містила тисячі рецептів і порад з посиланнями на філософів, учених і античних мислителів. Книга включала понад п'ятсот ілюстрацій. У передмові вона написала: «У нашій країні ще ніколи не публікувалася така всеосяжна праця по домашньому господарству в формі зручного керівництва»[13].

Серед більш пізніх її робіт: «Women Artists in All Ages and Countries» (1859), перша книга подібного роду, яка детально розповідає про жінок-художниць. Також опубліковані «The Queens of American Society» (1867), і «Court Circles of the Republic» (1869), свого роду огляд життя суспільства за час правління вісімнадцяти президентів: від Джорджа Вашингтона до Гранта.

У 1850 році Еллет з чоловіком переїхала в Нью-Йорк, де він провів останні роки життя в якості консультанта Манхетенської Газової Компанії (англ. Manhattan Gas Company).

У 1852 році Елізабет Еллет і Енн С. Стефенс (англ. Ann S. Stephen) написали Шарлотті Меєрс з порадою не давати розлучення Руфусу Вильмонту Грізвольду. Вони також написали Гаррієті МакГріллс (англ. Harriet McCrillis), яка після розлучення збиралася одружитися з Грізвольдом, з порадою припинити з ним будь-які стосунки. Коли розлучення було отримане, вони знову написали Меєрс і порадили подати апеляцію. Цей позов заслуховувався в суді 24 лютого 1856 року, де Еллет і Стефенс давали докладні свідчення про характер Грізвольда. Однак ні Грізвольд, ні Меєрс на слухання не прийшли, і в позові було відмовлено[15].

У 1857 році Елізабет Еллет замінила Енн Стефенс на посаді головної редакторки New York Evening Express. Її чоловік помер двома роками пізніше в 1859 році. Еллет продовжувала писати і допомагала благодійним товариствам збирати гроші на потреби бідних жінок і дітей. В кінці життя вона перейшла в католицизм, хоча все свідоме життя належала до Єпископальної церкви. Елізабет Еллет померла в Нью-Йорку 3 червня 1877 року і була похована на цвинтарі Грін-Вуд в Брукліні.

• 1834 — Еуфеміус з Мессіни / Euphemio of Messina (переклади)
• 1835 — Поеми в оригіналі і в перекладі / Poems, Translated and Original (включаючи трагедію Teresa Conarini)
• 1839 — Знаки Шиллера / The Characters of Schiller
• 1840 — Іоанна Англійська / Joanna of Sicily
• 1840 — Прогулянки по країні / Rambles about the Country
• 1848-50 — Жінки Війни за незалежність / The Women of the American Revolution (3 томи)
• 1849 — Вечори в Вудлоні / Evenings at Woodlawn
• 1849 — Сімейні історії із Біблії / Family Pictures from the Bible
• 1850 — Національна історія Американської революції / Domestic History of the American Revolution
• 1851 — Духи-блюстителі / Watching Spirits
• 1851 — Новелетта Музиканта / Nouvelettes of the Musicians
• 1852 — Жінки-першовідкривачі Заходу / Pioneer Women of the West
• 1853 — Летні прогулянки по Заходу / Summer Rambles in the West
• 1857 — Практичне домоведення / «The Practical Housekeeper»
• 1859 — Жінки-художниці всіх часів і народів / «Women Artists in All Ages and Countries»
• 1867 — Королеви Американського суспільства / The Queens of American Society
• 1869 — Court Circles of the Republic

• Еллет, Елізабет // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

• Бібліографія Елізабет Еллет на сайті Спільноти Едгара По