Маргарет Фуллер

Сара Маргарет Фуллер Оссолі, більше відома як Маргарет Фуллер (англ. Sarah Margaret Fuller Ossoli; 23 травня 1810 19 липня 1850) — американська феміністка, журналістка, письменниця, критикиня, яскрава представниця американського трансценденталізму. Її книга «Жінка в XIX столітті» (англ. Woman in the Nineteenth Century) вважається першим значним твором про фемінізм у США.

Маргарет Фуллер
англ. Margaret Fuller
Ім'я при народженні Sarah Margaret Fuller Ossoli
Народилася 23 травня 1810(1810-05-23)[1][2][…]
Кембридж, Массачусетс, США[3][4]
Померла 19 липня 1850(1850-07-19)[1][2][…] (40 років)
Файр-Айленд, Саффолк, штат Нью-Йорк, США
·утоплення
Країна  США[5]
Місце проживання Cherry Streetd[6]
Brattle Streetd[6]
Діяльність журналістка, перекладачка, репортер, есеїстка, автобіографістка, письменниця, філософиня, феміністка, критикиня
Сфера роботи есей
Мова творів англійська[1]
Magnum opus Woman in the Nineteenth Centuryd[7] і Трансценденталізм
Батько Timothy Fullerd[3][8]
Мати Margaret Craned[8]
Брати, сестри Arthur Buckminster Fullerd[8], Ellen K. Channingd[8] і Richard Frederick Fullerd[8]
У шлюбі з Giovanni Angelo Ossolid[8]
Діти Angelo Eugenio Filippo Ossolid[8]
Автограф
Нагороди

 Маргарет Фуллер у Вікісховищі

Життєпис

Сара Маргарет Фуллер народилася в Кембриджі (Массачусетс). Основи її освіти заклав ще в ранньому дитинстві батько, Тімоті Фуллер. Пізніше отримала формальну шкільну освіту і стала вчителькою. До 1839 року Фуллер стала помічати, що жінкам не вистачає можливості отримати вищу освіту, і вони намагаються компенсувати це «розмовами».

Вона стала першою редакторкою трансценденталістського видання The Dial в 1840 році, а потім перейшла в редакційний колектив New York Tribune під керівництвом Хораса Грилі в 1844 році. До тридцяти років Фуллер мала репутацію найначитанішої людини в Новій Англії, а також була першою жінкою, яка отримала доступ до бібліотеки Гарвардського коледжу. Її історична праця «Жінка XIX століття» була опублікована в 1845 році. Роком пізніше редакція Tribune направила Фуллер до Європи як свою першу кореспондентку-жінку. Фуллер захопилася ідеями італійської революції і зблизилася з Джузеппе Мадзіні.

Мала стосунки з Джованні Оссола, від якого народила сина Анджело. Всі троє загинули під час аварії корабля недалеко від узбережжя США (біля берегів Файр Аіленд), коли поверталися до США у 1850 році. Тіло Маргарет Фуллер так і не було знайдено.

Діяльність

Фуллер відстоювала права жінок, зокрема право на освіту і право на роботу. Вона стала ідейною натхненницею багатьох інших реформ в суспільстві, зокрема тюремної реформи, звільнення з рабства в США. Багато інших борчинь(-ів) за права жінок і феміністок, зокрема Сьюзен Ентоні, вважали Маргарет Фуллер джерелом свого натхнення.

Сучасники, однак, не підтримували її революційних ідей, серед них — колишня подруга Фуллер, Гаррієт Мартіно. Незабаром після смерті Фуллер багато з її ще неопублікованих робіт зазнали скорочень та переробок редакторами, що не бачили перспектив продажу її творів.

Товаришувала з американською поетесою Сарою Хелен Вітмен і письменницею Елізабет Еллет. Всі три жінки зіграли непросту роль в житті Едгара Аллана По.

«Людство ділиться на чоловіків, жінок і Маргарет Фуллер»

Примітка

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.