Еммануель Берко

Еммауель Берко народилася 6 листопада 1967 у Парижі (Франція). Ще під час навчання в школі відвідувала школу танців Сержа Альцетта і театральну студію. Після школи вона стала студенткою Паризької драматичної школи «Курси Флоран». Після цього Берко працювала під керівництвом французького актора і театрального режисера Робера Оссейна і режисера Жана-Люка Тардьє. Після провалу вступних іспитів до консерваторії, Еммануель поступила до французької державної кіношколи «La Fémis» на відділення режисури[1].

У 1995 році дебютувала у кіно як режисер, знявши кілька короткометражних фільмів, серед яких Правда Романес (фр. True Romanès, 1995), Канікули (фр. Les Vacances, 1997) nf Мікросхема (фр. La Puce, 1999). Стрічки були високо оцінені професійними критиками, а фільм Канікули у 1997 році отримав Приз журі Каннського кінофестивалю.

У 1991 році Еммануель Берко почала акторську кар'єру. У 1998 році знялася у «Зимових канікулах» Клода Міллера, потім — «Це починається сьогодні» (1999) Бертрана Таверньє та «Одна за усіх» (2000) Клода Лелюша. Зіграла головну роль у своєму дебютному повнометражному фільмі «Клеман» (2003) про тридцятирічну жінку, закохану у 13-річного хлопчика. Фільм було представлено на кінофестивалі в Каннах у 2001 році в секції «Особливий погляд».

У 2005 році Берко випустила повнометражну музичну драму «Задній план» про маніакальну любов дівчинки-тінейджера до популярної співачки Лорен з Еммануель Сеньє та Ізільд ле Беско у головних ролях. Вперше фільм було продемонстровано на Венеційському кінофестивалі у 2005 році, і в тому ж році стрічка завоювала приз за найкращу режисерську роботу на кінофестивалі в Салоніках.

У 2009 році вона для Canal+ поставила телевізійний фільм «Мої дорогі уроки» (фр. Mes chères études), який розповідає про студентів, вимушених займатися проституцією, щоб прогодувати себе.

У 2011 році Еммануель Берко знялася в ролі Сью Елен у стрічці «Паліція» та працювала в одному з сегментів у фільмі-пародії «Право на „Ліво“» (Les Infidèles) про чоловічу невірність та її варіації.

У 2013 році в рамках 63-го міжнародного Берлінського кінофестивалю було представлено фільм Берко «По сигарети», у головних ролях якого знялися Катрін Деньов та син Еммануель — Немо Шиффман.

У 2015 році вийшов нова режисерська робота Еммануель Берко — драма про дорослішання неповнолітнього злочинця «Молода кров» (З високо піднесеною головою). Цією стрічкою, головну жіночу роль у якій знову зіграла Катрін Деньов, 13 травня 2015 року було відкрито 68-й Каннський кінофестиваль[2]. Сама ж Еммануель Берко отримала приз фестивалю за найкращу жіночу роль у фільмі «Мій король» (2015) розділивши його з американською акторкою Руні Мара (за фільм «Керол») [3].

Еммануель Берко перебувала у шлюбі з французьким кінорежисером і оператором Гійомом Шифманом. У пари народився син Немо, який знімається в кіно та був номінований на премію «Сезар» 2014 року як найперспективніший актор. Він також був учасником дитячого музичного талант-шоу «The Voice Kids» («Голос. Діти») на каналі «TF1»[4].

Акторка

Режисерка та сценаристка

• Еммануель Берко на сайті IMDb (англ.)
• Еммануель Берко на сайті AlloCiné(фр.)
• Еммануель Берко на сайті Kino-teatr.ua
• Еммануель Берко на сайті oKino.ua
• Інтерв'ю Еммануель Берко на Каннському кінофестивалі 2015