Еміль Гуаріні

Еміль Гуаріні
фр. Emile Guarini-Foresio
Псевдо	Еміль Гуаріні-Форесіо
Народився	4 жовтня 1879; Комуна Фазано, Італія
Помер	13 листопада 1953 (74 роки); Брюссель, Бельгія
Громадянство	Бельгія, Італія
Національність	Італієць
Діяльність	інженер
Відомий завдяки	відомий
Знання мов	італійська
Нагороди	Кавалер ордена Корони Італії

Еміль Гуаріні (фр. Emile Guarini-Foresio; 4 жовтня 1879, Фазано — 13 листопада 1953, Брюссель) — бельгійський інженер італійського походження, якому належить ідея першої працездатної конструкції автоматичного ретранслятора для реалізації радіорелейного зв'язку.

Біографічні відомості

Народився 4 жовтня (за ст. стилем) 1879 року в італійській комуні Фазано (італ. Fasano, сиц. Fasanu), розташованій в регіоні Апулія, в провінції Бриндізі.

15 квітня 1903 р. у м. Брюссель (Бельгія) одружився з Léonie Edith Tobiansky[1].

Еміль Гуаріні відомий тим, що в 1899 році винайшов перший працездатний варіант радіорелейного ретранслятора.[2][3]

В 1901 році Гуаріні разом з Фернандом Понцеле здійснив серію успішних експериментів з встановлення радіорелейного зв'язку між Брюсселем та Антверпеном[2][3]. Автоматичний ретранслятор Гуаріні був розташований в м. Мехелен — проміжній станції залізниці, що з'єднує Брюссель з Антверпеном[2][3].

В 1903 році Еміль Гуаріні винайшов пристрій, що автоматично передавав по радіо сигнал тревоги при виникненні пожежі. У 1905 року брав участь в електрифікації залізничного транспорту в Перу. З 1906 по 1909 роки був професором фізики та електрики школи мистецтв і ремесел в столиці Перу м. Ліма.[3]

Після повернення до Європи Гуаріні основну увагу у 1922—1923 роках приділяв розробці нових конструкцій електрогенераторів, компресорів, систем охолодження та рефрижераторів. В 1929 році він винайшов новий цикл охолодження[3].

За заслуги у розвитку техніки Е.Гуаріні Форесіо став кавалером ордена Корони Італії[3].

Окладинка книги Еміля Гуаріні Форесіо (1899 рік), в якій описана його конструкція радіорелейного ретранслятора

Ретранслятор Еміля Гуаріні

Основні публікації[2][3]

Guarini E. 1899, ‘Répétiteurs pour la télégraphie sans fil à toutes distances’, Brevet Belge № 142911. 27 mai 1899, Recueil spécial des brevets d'invention. Bruxelles, Ministère de l'Intérieur,
Guarini-Foresio É. 1899, ‘Télégraphie électrique sans fil. Répétiteurs’. Liége: impr. de H. Poncelet. 16 p.,
Guarini Foresio Emilio. Télégraphie sans fil. // Le Mois scientifique et industriel: revue internationale d'information. Paris. Octobre 1899. № 5. Р. 288,
Guarini-Foresio E. 1899, ‘Installation pour transmettre l'énergie électrique dans une direction déterminée et pour la recevoir’. — Brevet Suisse № 21413, 21 décembre,
Guarini-Foresio Emil. Schaltungseinrichtung einer Zwischenstation für Funkentelegraphie. — Österreichische Patentschrift № 11484, Klasse 21a. — Angemeldet am 16. August 1899. — Beginn der Patentdauer: 15. November 1902,
Guarini-Foresio Emile. Improvements in Apparatus for Wireless Telegraphy. — UK Patent № 25591. — Application number GB189925591 (A). — Date of Application (in United Kingdom): 27 Dec., 1899. — First Foreign Application (in Belgium): 27–05–1899. — Accepted: 27 Feb., 1901,
Guarini-Foresio E. 1900, ‘Improvements in the Method of Transmitting Electric Energy through Ether, and Devices for same’. — UK Patent № 1555. Application number GB190001555 (A). — Date of Application: 24 Jan., 1900. — Accepted: 24 Jan., 1901,
Guarini Foresio Emilio. Transmission de l'électricité sans fil. — Liege: impr. de H.Poncelet. 1900. 69 p.,
Guarini-Foresio E. 1903, ‘La télégraphie sans fil, l'œuvre de Marconi: traduit du Scientific American de New-York.’ Bruxelles: Ramlot frères et soeurs. 64 p.k.,
Il telegrafo in Europa,
Il telegrafo elettrico,
Le origini elettriche,
L'esplosione elettrica,
L'elettricità in Europa,
L'opera di Marconi.

Див. також

Йоганн Маттауш

Примітки

Слюсар, В.И. (2019). Методы передачи изображений сверхвысокой четкости.. Первая миля. Last mile. – 2019, №2. с. 46 – 61.
Slyusar, V.I. (2019). First Antennas for Relay Stations.. International Conference on Antenna Theory and Techniques, 21-24 April, 2015, Kharkiv, Ukraine. с. 254–255.
Слюсар, Вадим (2015). Радиорелейным системам связи 115 лет.. Первая миля. Last mile (Приложение к журналу "Электроника: наука, технология, бизнес"). – 2015. - № 3. с. С. 108 – 111.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[slyusar-1] Слюсар, В.И. (2019). Методы передачи изображений сверхвысокой четкости.. Первая миля. Last mile. – 2019, №2. с. 46 – 61.

[slyusar1-2] Slyusar, V.I. (2019). First Antennas for Relay Stations.. International Conference on Antenna Theory and Techniques, 21-24 April, 2015, Kharkiv, Ukraine. с. 254–255.

[slyusar_relay1-3] Слюсар, Вадим (2015). Радиорелейным системам связи 115 лет.. Первая миля. Last mile (Приложение к журналу "Электроника: наука, технология, бизнес"). – 2015. - № 3. с. С. 108 – 111.