Еміль Крепелін
Емі́ль Вільге́льм Ма́гнус Гео́рг Кре́пелін (нім. Emil Wilhelm Magnus Georg Kraepelin; 15 лютого 1856, Нойштреліц — 7 жовтня 1926, Мюнхен) — німецький психіатр.
Еміль Крепелін | |
---|---|
нім. Emil Kraepelin | |
Ім'я при народженні | нім. Emil Wilhelm Magnus Georg Kraepelin |
Народився |
15 лютого 1856[1][2][…] Нойштреліц, Мекленбургіше-Зеенплатте, Мекленбург-Передня Померанія, Німеччина[3] |
Помер |
7 жовтня 1926[4][1][…] (70 років) Мюнхен, Веймарська республіка, Німецький рейх[3] ·пневмонія |
Поховання |
|
Країна | Веймарська республіка |
Діяльність | психіатр, викладач університету |
Alma mater | Лейпцизький університет і Вюрцбурзький університет |
Науковий керівник | Franz von Rineckerd і Вільгельм Вундт |
Вчителі | Bernhard von Guddend |
Відомі учні | Eduard Robert Michelsond, Дарашкевич Леон Людвігович, Axel Oehrnd, Albert Behrd, Arved Bertelsd, Henryk Higierd, Gustav Aschaffenburgd, Robert Gauppd, Maurycy Ursteind і Ernst Rüdind |
Знання мов | німецька[5] |
Заклад | Цісарський університет у Дерптіd, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Університет Ерлангена—Нюрнберга і Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла |
Членство | Шведська королівська академія наук і Королівське фізіографічне товариство в Лундіd |
Партія | Німецька вітчизняна партія |
Батько | Karl Kraepelind |
Брати, сестри | Karl Kraepelind |
Автограф | |
Відомий як основоположник сучасної нозологічної концепції в психіатрії та класифікації психічних захворювань. Засновник учення про «dementia praecox» — історичний прообраз шизофренії[6]. Творець близької до сучасної концепції маніакально-депресивного психозу[7] та параної. Зробив значний внесок у дослідження вродженого слабоумства й істерії, психопатологію[8]. Був першопрохідцем транскультуральної психіатрії та психофармакології.
Вибрані праці
- Компендіум психіатрії. Для використаня студентами і лікарями / Compendium der Psychiatrie. Zum Gebrauche für Studirende und Aerzte. Abel, Leipzig 1883 (онлайн) (перше видання знаменитого підручника);
- Психіатрія. Підручник для студентів та лікарів / Psychiatrie. Ein Lehrbuch für Studierende und Ärzte. (різні видання мають трохи відмінні назви)
- (1. Auflage) Compendium der Psychiatrie zum Gebrauche für Studirende und Aerzte. Abel Verlag, Leipzig 1883
- 2., gänzlich umgearbeitete Auflage. Psychiatrie. Ein kurzes Lehrbuch für Studirende und Aerzte. Abel Verlag, Leipzig 1887 онлайн
- 3., vielfach umgearbeitete Auflage. Psychiatrie. Ein kurzes Lehrbuch für Studirende und Aerzte. Leipzig, Abel, 1889 (Abel‘s medizinische Lehrbücher) онлайн
- 4., vollständig umgearb. Auflage. Leipzig: Abel, 1893
- 5., vollständig umgearbeitete Auflage 1896. J. A. Barth, Leipzig (онайн)
- 6., vollständig umgearbeitete Auflage 1899, 2 Bde. (Digitalisate: I, II)
- 7., vielfach umgearbeitete Auflage. Psychiatrie. Ein Lehrbuch für Studierende und Ärzte. 2 Bde. 1903 und 1904
- 8., vollständig umgearbeitete Auflage Bd. I—IV. Ein Lehrbuch für Studierende und Ärzte. Johann Ambrosius Barth Verlag, Leipzig 1909—1915 (онлайн: Bd. I, II, III, IV)
- (mit Johannes Lange) 9., vollständig umgearbeitete Auflage. Psychiatrie. Bd. I, Allgemeine Psychiatrie, von Johannes Lange. Bd. II, Klinische Psychiatrie, Erster Teil, von Emil Kraepelin. Barth Verlag, Leipzig 1927.
- Вступ до психіатричної клініки / Einführung in die psychiatrische Klinik.
- До психології кумедного / Zur Psychologie des Komischen. In: Philosophische Studien. Band 2, 1885, S. 128—160, 327—361 (онлайн).
- Про вплив на деякі прості психічні процеси певних медикаментів / Ueber die Beeinflussung einfacher psychischer Vorgänge durch einige Arzneimittel. Fischer, Jena 1892 (Digitalisat und Volltext // Німецький текстовий архів).
- Про гігієну праці / Zur Hygiene der Arbeit. Fischer, Jena 1896
- Про мовні проблеми вві сні / Über Sprachstörungen im Traume. Engelmann, Leipzig 1906
- Століття психіатрії / Ein Jahrhundert Psychiatrie. Ein Beitrag zur Geschichte menschlicher Gesittung. Berlin 1918.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Крепелин Эмиль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Тиганов А. С., т. 1, 1999, с. 91.
- Каннабих, 1928.
- Т. Б. Дмитриева, В. Н. Краснов, Н. Г. Незнанов, В. Я. Семке, А. С. Тиганов. Психиатрия: национальное руководство. — Москва: ГЭОТАР-Медиа, 2009. — С. 333. — 1000 с. — 5000 экз. — ISBN 978-5-9704-0664-9.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.