Еміль Ґодлевський (син)
Емі́ль Ґодлевський (пол. Emil Godlewski; 12 серпня 1875[1][2][3], Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина — 25 квітня 1944[1][2][3], Краків, Німеччина, Німецький рейх) ― польський ембріолог і громадський діяч, син фізіолога рослин Еміля Ґодлевського, брат фізика Тадеуша Ґодлевського. Доктор медицини (1893, габілітований 1901 року), член Польської академії знань і Варшавського наукового товариства. Досліджував регенерацію та ембріональний розвиток у тварин. Був співзасновником притулків для дітей, хворих на туберкульоз, у Закопаному, організував там будівництво епідемічної лікарні та громадських убиралень, за що отримав почесне громадянство цього міста.
Еміль Ґодлевський | |
---|---|
Народився |
12 серпня 1875[1][2][3] Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина |
Помер |
25 квітня 1944[1][2][3] (68 років) Краків, Німеччина, Німецький рейх |
Поховання | Раковицький цвинтар |
Країна | Польська Республіка |
Діяльність | біолог, зоолог |
Alma mater | Ягеллонський університет |
Заклад | Ягеллонський університет |
Членство | Польська академія знань, Варшавське наукове товариство і Папська академія наук[4] |
Батько | Emil Godlewskid |
Нагороди |
Життєпис
Здобував освіту на філософському, а пізніше на медичному відділі Яґеллонського університету в Кракові. Продовжив навчання в Мюнхені, Колошварі та Неаполі, потім повернувся до Кракова. 1906 року Ґодлевський став професором Яґеллонського університету, з 1917 до 1919 працював там завідувачем катедри, а з 1932 до 1933 ― деканом медичного факультету. Був комісаром у боротьбі з епідеміями (1920), сенатором від християнсько-демократичної партії (1924–28).[5]
Під час Першої світової війни як член Комітету допомоги постраждалим від поразки на війні разом із Леоном Мархлевським ініціював створення санітарних колон та тимчасових лікарень у малих містах. Ґодлевський організував щеплення проти бактеріальної дизентерії, холери, віспи, а також від черевного тифу та шистосомозів. 1918 року разом із Казиміжем Маєвським заснував у Вітковицях Лікувально-просвітницький центр для дітей із трахомою, який діяв до 1950.[6] З 1918 року був активним членом Польської академії знань та Варшавського наукового товариства.[7]
Нагороди
- Командорський хрест із зіркою ордена Відродження Польщі (29 грудня 1921 р.);[8]
- Золотий хрест заслуги (11 листопада 1936 р.);[9]
- Офіцерський хрест ордена Франца Йосифа з військовим оздобленням.[10]
Посилання
- Ґодлевський Еміль // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
Примітки
- Emil Godlewski
- NUKAT — 2002.
- MAK
- http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/godlewski.html
- Ґодлевський Еміль // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
- Oddziały kliniczne. www.su.krakow.pl. Процитовано 5 лютого 2021.
- Emil Godlewski. www.pas.va. Процитовано 5 лютого 2021.
- Order Odrodzenia Polski : trzechlecie pierwszej kapituły : 1921-1924 - Kujawsko-Pomorska Biblioteka Cyfrowa. kpbc.ukw.edu.pl (польською). Процитовано 5 лютого 2021.
- Zarządzenie o nadaniu Krzyża Kawalerskiego Orderu Odrodzenia Polski, Krzyża Komandorskiego Orderu Odrodzenia Polski, Krzyża Kawalerskiego Orderu Odrodzenia Polski oraz Złotego Krzyża Zasługi.. isap.sejm.gov.pl. Процитовано 5 лютого 2021.
- Ranglisten der K. K. Landwehr und der K. K. Gendarmerie 1918. Wiedeń: 1918.