Ера хороших почуттів

Ера хороших почуттів - період в політичній історії Сполучених Штатів Америки, що почався після закінчення Англо-американської війни і характеризується почуттям прагнення до єдності серед американців у досягненні національної мети. Охоплює період 1815 - 1825 років, коли за президентства Джеймса Монро Федералістська партія втратила своє домінуюче політичне положення, поступившись Демократично-республіканській партії, що сповідувала ідеї національної єдності і гармонізації країни незалежно від партійних інтересів.

Назва бере початок зі статті Бенджаміна Рассела "Бостонські федералісти", надрукованій у газеті "Columbian Centinel" 12 липня 1817 року після відвідування президентом Монро міста Бостон, штат Массачусетс, в рамках його гастрольного турне по США.

Ера хороших почуттів прийшла до свого завершення після фінансової кризи 1819 року, коли в політикумі США відродилась дискусія про пріоритетність федеральних законів над законами окремих штатів, і політичної кризи 1820 року, відомої як "Міссурійський компроміс", пов'язаної з балансом сил між Північчю і Півднем у Сенаті США.