Ернст Аббе
Ернст А́ббе (нім. Ernst Karl Abbe; 23 січня 1840, Айзенах — 14 січня 1905, Єна) — німецький фізик-оптик, творець теорії формування зображень у мікроскопі і технології важливих розділів оптико-механічної промисловості.
Ернст Аббе | |
---|---|
нім. Ernst Karl Abbe | |
| |
Народився |
23 січня 1840[1][2][…] Айзенах, Герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське, Німецький союз[3] |
Помер |
14 січня 1905[1][2][…] (64 роки) Єна, Герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське, Німецька імперія[3] |
Поховання |
|
Місце проживання | Німеччина |
Країна | Німецька імперія |
Національність | німець |
Діяльність | фізик, астроном, викладач університету, lens designer, статистик |
Alma mater | Геттінгенський університет і Єнський університет |
Галузь | теоретична фізика, оптика, астрономія |
Заклад | Єнський університет |
Посада | професор |
Звання | професор |
Ступінь | доктор філософії |
Науковий керівник | Бернгард Ріман, Вільгельм Едуард Вебер |
Відомі учні | Готлоб Фреге |
Членство | Прусська академія наук, Саксонська академія наукd, Леопольдина, Баварська академія наук, Геттінгенська академія наук і Royal Microscopical Societyd |
Відомий завдяки: | дифракційна теорія мікроскопа |
У шлюбі з | Elisabeth Abbed |
Нагороди | |
Ернст Аббе у Вікісховищі |
Життєпис
Закінчив класичну гімназію в і вступив до Єнського університету, навчався також в Геттінгені. У числі його вчителів були математик Бернгард Ріман та фізик Вільгельм Едуард Вебер. У березні 1861 Аббе захистив дисертацію в Геттінгенському університеті і протягом двох років викладав фізику у Фізичному товаристві Франкфурта-на-Майні, давав приватні уроки. У 1863 отримав посаду приват-доцента, лектора з математики, фізики та астрономії в Єнському університеті.
У 1866 Карл Цайс запропонував співпрацю молодому фізику. Він хотів поставити виробництво мікроскопів та інших оптичних приладів на потік і вважав за необхідне створити наукові основи приладобудування. Аббе прийняв запрошення. Розроблена ним теорія формування зображень несамосвітних об'єктів включала найважливіший принцип — «умову синусів», яка пов'язана з обмеженнями на співвідношення фокусних відстаней об'єктиву і окуляра і довжину трубки мікроскопа. Аббе ввів поняття «числової апертури», що зв'язує справжню апертуру об'єктиву з показником заломлення скла і довжиною хвилі випромінювання. Обидва ці принципи виявилися справедливими стосовно до електронних мікроскопів, створених у 1930-х.
Аббе сконструював цілий ряд оптичних приладів: в 1867 — фокометр (прилад для вимірювання фокусних відстаней), в 1869 — апертометр (прилад для вимірювання апертури) і рефрактометр (вимірювач показника заломлення), які й нині носять його ім'я. Активно займався також виготовленням оптичних скелець. У 1874 Аббе створив ряд нових марок оптичного скла, в 1879 познайомився з фахівцем зі скла Шоттом і в 1884 спільно з ним та Цайсом заснував склохімічну лабораторію.
Успіхи Аббе в розробці теорії практично придатних оптичних приладів сприяли тому, що в 1876 Цейс зробив його своїм повноправним партнером. Крім різних мікроскопів, підприємство випустило ряд інших приладів: пристрої для підсвітки до мікроскопа (в Англії такий пристрій називається просто «Аббе»), рефрактометри Аббе тощо. До 1886 відноситься тріумф фірми — створення апохроматичних лінз, що носять назву конденсорів Аббе.
Після смерті Цейса в 1888 і відходу з фірми його сина в 1891, Аббе став фактично господарем підприємства. Тут він знову проявив свої схильності до експериментування, заснувавши Товариство «Карл Цайс». Підприємство успішно розвивалося, а його статут, розроблений Аббе, згодом ліг в основу соціального законодавства Пруссії. Аббе заповів «Товариству» свої заощадження, а частину прибутку регулярно передавав університету Єни.
Титули та ступені
Аббе був удостоєний численних титулів і почесних ступенів. У 1873 він був обраний членом Академії натуралістів в Галле, у 1878 — почесним членом Королівського товариства мікроскопістів у Лондоні, в 1879 — почесним професором Єнського університету, в 1882 — почесним членом Бельгійського товариства мікроскопістів у Брюсселі. У 1883 університет Галле — Віттенберга присвоїв йому ступінь почесного доктора медицини, а в 1884 король Пруссії нагородив орденом Білого Сокола 1-го ступеня. У 1896 Аббе був обраний членом-кореспондентом Академії наук в Берліні по відділенню фізики і математики; в 1899 — членом Королівського фотографічного товариства Великої Британії; в 1900 — іноземним членом-кореспондентом Австрійської академії наук у Відні; в 1901 — почесним членом Саксонської академії наук і почесним членом Геттінгенської академії наук; членом-кореспондентом Комітету оптичних стандартів у Бірмінгемі; в 1903 — почесним членом Товариства природознавства в Дрездені і почесним членом Королівського ордена науки і мистецтва в Баварії.
Політичні погляди
He будучи соціал-демократом, Аббе був переконаний у необхідності співпраці всіх класів суспільства. Ставши в 1888 році єдиним власником фірми, Аббе перетворив її в підприємство, правління якого складалося з представників держави, міста Єни, університету і самих робітників. Аббе детально і ретельно виклав в статуті мету і завдання підприємства, права і обов'язки всіх співробітників. Значне місце в статуті займали питання соціального характеру. Встановлювалися 8-годинний робочий день, 12-денна щорічна відпустка, пенсійне забезпечення тощо. Кожен службовець, від директора (самого Аббе) до робітника, отримував заробітну плату і частку від прибутку, відповідну його річному заробітку, але максимальний оклад будь-якого співробітника не повинен був перевищувати мінімальний більш ніж у десять разів. З прибутків підприємства відраховувалася значна частка на наукові дослідження, інші — на просвітницькі завдання, на забезпечення самого підприємства у разі несприятливого перебігу справ. За життя Аббе і пізніше з цих фондів були побудовані чудова фізична лабораторія для Єнського університету, що обійшлася йому в 500 тисяч марок, народний будинок з читальнями і залами для концертів та лекцій, зразкова міська бібліотека, дитяча лікарня, санаторій, стадіон, басейн, оптичний музей, планетарій, притулок для дітей робітників. З цих же коштів платилися великі суми лекторам «Народного університету». За сучасною термінологією підприємство «Карл Цейсс, Єна» стало для Єни справді «містотвірним».
Праці
- «Neue Apparate zur Bestimmung d. Brechungs und Zerstreuungsvermögens fester und flussiger Körper» (8, Йена, 1874). (нім.)
- «Beiträge zur Theorie d. Mikroscops und mikroscopischer Wahrnehmungen» («Arch. Mikrosc. Anatomie», 1873, 9). (нім.)
- «Neue Beleuchtungs Apparate» (ib., 1873, 9). (нім.)
- «Relations of aperture and power of mikroscop» («Montly Microscop. Journal», 1882 и 1883). (англ.)
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Аббе Эрнст // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969. — Т. 1 : А — Ангоб. — С. 14.
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118646419 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
Література та джерела
- Українська радянська енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 1. — К., 1977. — С. 8.
- Енциклопедія Кругосвіт: Ернст Аббе (рос.)
- Statut der von Ernst Abbe errichteten Carl Zeiss-Stiftung zu Jena. — Jena, 1906. — 54s.
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы: Биографический справочник. — Киев: Наукова думка, 1977.
- Храмов Ю. А. Фізики: Біографічний довідник / Під ред. А. И. Ахиезера.. — Видання друге, — М.: Наука, 1983. — С. 5.
- Гуриков В. А. Эрнст Аббе (1840—1905)(рос.) / Відповід.ред. І. І. Пахомов. — М.: Наука, 1985.-157 с. з іл.
- Забіякин Ю. Е. Эрнст Аббе (рос.)// Оптико-механічна промисловість. — 1990. — № 11. — С.80-82.