Ернст Краффт

Ернст Краффт (нім. Ernst Krafft; 28 лютого 1885, Берлін, Німецька імперія27 липня 1954, Владимир, РРФСР) — німецький військово-морський діяч, контрадмірал крігсмаріне.

Ернст Краффт
нім. Ernst Krafft
Народився 28 лютого 1885(1885-02-28)
Берлін, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 27 липня 1954(1954-07-27) (69 років)
Владимирський централ, Владимир, Владимирська область, РРФСР, СРСР
Діяльність офіцер, підводник
Військове звання  Контр-адмірал
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Галліполійська зірка
Медаль «Ліакат»
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Орден дому Гогенцоллернів
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Нагрудний знак підводника
Балтійський хрест

Біографія

1 квітня 1903 року вступив в кайзерліхмаріне. Освіту здобув на навчальному кораблі «Мольтке» (1904) і в військово-морській школі (1905). Служив на лінкорі «Імператор Вільгельм Великий», з 1907 року — на торпедних катерах. У 1911 році переведений в Циндао. З 23 листопада 1911 по 1 грудня 1913 року — вахтовий офіцер на важкому крейсері «Шарнхорст». З 1915 року командир торпедного катера. У липні-листопаді 1915 року пройшов підготовку офіцера підводного флоту. З 2 8 січня 1916 по 17 липня 1917 року — командир підводного човна U-72, з 26 липня 1917 по 27 листопада 1918 року — UВ-51. Всього за час бойових дій потопив 39 кораблів загальною водотоннажністю 80 618 брт і пошкодив 5 кораблів (21 632 брт).

26 грудня 1918 року переведений в 1-й Курляндський гвардійський полк. З 29 березня 1920 року — командир 4-го, з 5 листопада 1920 року — 3-го батальйону берегової оборони. 16 травня 1921 року переведений в Морське керівництво. З 1 серпня 1921 року — інспектор військово-морської школи в Мюрвіку, з 29 травня 1924 року — командир 6-го батальйону берегової оборони, з 1 жовтня 1926 року — 6-го морського артилерійського батальйону. 29 вересня 1927 року призначений 1-м офіцером на лінійний корабель «Шлезвіг-Гольштейн». З 27 вересня 1929 року — командир 2-го морського артилерійського батальйону. 29 вересня 1930 року призначений комендантом Піллау. З 1 жовтня 1934 року — начальник бібліотеки військово-морської станції «Остзе» і комендант Рюгена. 19 березня 1940 року призначений командувачем береговою обороною Померанії. З 27 червня 1940 року — командувач береговою обороною на Східній Балтиці і комендант фортеці Готенгафен. 31 серпня 1942 року звільнений у відставку. Був взятий в полон радянськими військами. Помер в таборі для військовополонених.

Звання

Нагороди

Література

  • Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.