Еріка (футболістка)

У шість років Еріка стала першою ученицею футбольної школи Марселінью Каріока. Потім вона виступала за футзальний клуб «Ассосіасу Себесп», де правила були змінені, щоб дозволити їй змагатися з дорослими у віці 12 років. Мати Еріки влаштувала її в клубі «Жувентус», де вона почала грати на відкритому повітрі і швидко привернула увагу селекціонерів молодіжної національної збірної та провідного жіночого клубу «Сантус»[2]. З Сантусом Еріка виграла Лігу Пауліста в 2007 році та кубок Бразилії в 2008 року.

На міжнародному драфті WPS 2008 року Еріку обрала команда «Голд Прайд», команда з нового Women's Professional Soccer з Санта-Клари, Каліфорнія. Помічником тренера команди була Сіссі, співвітчизниця й наставниця Еріки. Після участі в семи матчах «Голд Прайда» протягом 2009 року, Еріка стала вільним агентом наприкінці сезону з ініціативи тренерки Альбертин Монтої[3].

Вона повернулася в «Сантус» і була частиною команди-переможниці жіночого кубку Лібертадорес в листопаді 2009 року, двічі забивши у фінальному переможному (9:0) поєдинку проти парагвайського УАА. Наступного місяця «Сантус» завоював Кубок Бразилії, перемігши у фіналі «Ботукату» з рахунком (3:0) на муніципальному стадіоні Паулу Машаду ді Карвалью[4].

На початку 2012 року рада директорів Сантуса розформувала жіночу секцію, щоб заощадити гроші після того, як клуб надав своєму гравцеві Неймару новий величезний контракт. Еріка була здивована й ображена таким рішенням. Вона заплакала під час анонсованої прес-конференції та публічно обміркувала пропозицію про контракт від південнокорейського клубу[5].

За сприяння Неймара Еріка та звільнені гравці «Сантуса» домовилисяи близько 1 500 000 доларів спонсорських коштів. Але правління «Сантуса» відмовилося скасувати власне рішення, стверджуючи, що жіноча команда коштує 2 мільйони доларів на рік, і вона не приносить фінансових прибутків. Натомість десять гравців, включаючи Еріку, перейшли до «Сентру Олімпіку»[6].

Наприкінці 2013 року Еріка отримала травму передньої хрестоподібної зв’язки, яка залишила її поза футболом на термін близько десяти місяців, до вересня 2014 року[7]. У серпні 2015 року Еріка та співвітчизниця Крістіан здійснили подвійний трансфер до претенденток на перемогу в жіночій Лізі чемпіонів УЄФА французький «Парі Сен-Жермен». Обидві були включені до символічної збірної сезону Французької футбольної федерації 2015/16. У січні 2017 року «Парі Сен-Жермен» погодився звільнити Еріку від останніх шести місяців контракту, оскільки вона повернулася до Бразилії для відновлення від травми[8].

У липні 2017 року, одужавши, вона погодилася повернутися в «ПСЖ» за новим річним контрактом[9]. Вона зіграла 20 матчів у сезоні 2017/18 років, включаючи фінальну перемогу (1:0) жіночого Кубку Франції проти «Ліону»[10]. Після закінчення контракту повернулася до Бразилії для операції на кісті яєчника. Вона мала пропозицію від китайського клубу, але вважала за краще залишатися поруч із сім'єю після трьох років відсутності. Еріка прийняла пропозицію приєднатися до «Коринтіанса» й відзначила «гігантську еволюцію» бразильського клубного футболу з моменту її переїзду до Франції[11].

У 15 років Еріка грала за Бразилію на молодіжному чемпіонаті світу (U-19) 2004 року. Вона також брала участь у розіграшу вище вказаного турніру в сезоні 2006 року, в якому команди U-20 реорганізувалися в U-19, але Бразилія все ж посіла третє місце. Все ще маючи право на участь у молодіжному жіночому чемпіонаті світу 2008 року, Еріка відзначилася двома голами, в якому Бразилія дійшла до чвертьфіналу, а гравчиня потрапила до команди Усіх зірок турніру. З-ма голами розділила звання найкращої бомбардирки молодіжного чемпіонату Південної Америки, який служив кваліфікаційним турніром.

Еріка на Олімпіаді 2012 року.

У листопаді 2006 року Еріка дебютувала за національну збірну Бразилії у переможному (6:1) поєдинку чемпіонату Південної Америки проти Болівії на стадіоні Хосе Марія Мінелья в Мар-дель-Платі[12]. За два дні допочатку Панамериканських ігор 2007 року її відзаявили зі збірної Бразилії у зв'язку з травмою гомілковостопного суглоба[2].

На Олімпійському футбольному турнірі 2008 року Еріка замінила Андрею Розу в центрі захисту після першого матчу. Вона залишилася в команді й отримала срібну медаль, після того як у додатковий час фінального поєдинку Бразилія поступилася (0:1) США[13].

У листопаді 2010 року Еріка відзначилася дебютним голом за Бразилію в переможному (5:0) поєдинку чемпіонату Південної Америки 2010 проти Колумбії, завдяки чому бразилійки кваліфікувалися до чемпіонату світу в Німеччині наступного року.

На чемпіонаті світу 2011 року Еріка відзначилася першим голом Бразилії у переможному (3:0) поєдинку проти Екваторіальної Гвінеї. Бразилія дійшла до чвертьфіналу, де в скандальному нічийному (2:2) матчі поступилася в серії післяматчевих пенальті збірній США. Американські гравці, вболівальники та засоби масової інформації були незадоволені тим, що Еріка, здається, перебільшувала травму в додатковий час, щоб затягнути на користь своєї команди цінні для американок секунди. Еріка отримала жовту картку, а потім Еббі Вамбах зрівняла рахунок у компенсований час, який суддя додав за спірну травму[14].

Поїхала на свій другий олімпійський футбольний турнір у Лондоні 2012 року. Інтернет-портал FIFA.com описав її як одного з ключових гравців команди. На тлі звинувачень у руйнуванні автобусної зупинки[15], Бразилія програла останню в групі Е гру з Великою Британією (0:1) на очах рекордної (70 584) кількості глядачів на стадіоні Вемблі. Це означало, що в 1/4 фіналу Бразилія повинна була зіграти проти переможців чемпіонату світу, Японії, які обіграли Бразилію з рахунком 2:0 на стадіоні Міленіум у Кардіффі.

Повернулася до національної збірної на «Torneio Internacional de Brasília de Futebol Feminino 2014» після майже дврічної паузи, пов'язаної з лікуваннями травм. Вона згадувала, що грала за національну збірну на всих позиціях, окрім флангів атаки, і була б рада продовжувати грати там, де це потрібно[16]. Напередодні старту чемпіонату світу 2015 року Еріка отримала травму коліна, і її замінила в складі національної команди Рафінья[17].

Еріка одужала після травми й отримала виклик до складу збірної Бразилії на літні Олімпійські ігри 2016 — її третій олімпійський турнір. Виходила на поле в двох матчах, включаючи матч за бронзу, в якому господарі-бразилійки з рахунком 1:2 поступився Канаді. Еріка прибула до тренувального табору Бразилії в рамках підготовки до чемпіонату світу 2019 року з розтягненням щиколотки, а потім отримала травму литок. Її відправили з табору команди лікуватися й замінили на Даяне Лімейру[18].

Еріка — відвертий прихильник жіночого футболу в Бразилії. Коли Бразилія програла Німеччині з рахунком 1:5 жіночому молодіжному чемпіонаті світу 2014 року, вона відкинула оманливе порівняння з недавньою поразкою чоловічої Бразилії від Німеччини на чемпіонаті світу 2014 року з рахунком 1:7. У критичному відкритому листі, підписаному 100 спортсменками, вона назвала Бразилію «сексистською та фанатичною країною, яка ніколи не вірила, не приймала та належним чином не інвестувала у жіночий футбол»[25].

Однією з тренерок Еріки на молодіжному рівні була Марсінья, новатор-ветеран «Радара» та збірної Бразилії на чемпіонаті світу з футболу 1991 року[26].

• Офіційна сторінка Еріки в соціальній мережі Twitter
• Еріка (футболістка) на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
• Візитна картка футболістки на офіційному сайті ФІФА (архівна версія)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Еріка на сайті PlaymakerStats.com (англ.)
• Профіль гравчині на сайті soccerpunter.com
• Профіль гравчині на сайті soccerdonna.de
• Профіль гравчині на сайті worldfootball.net
• Профіль гравчині на сайті olympedia.org
• Профіль гравчині на сайті cob.org.br (порт.)
• Профіль гравчині на сайті statsfootofeminin.fr (фр.)
• Профіль гравчині на сайті results.beijing2008.cn (архівна версія)
• Профіль гравчині на офіційному сайті «Сантуса» (архівна версія) (порт.)
• Профіль гравчині на офіційному сайті Women's Professional Soccer (архівна версія)