Ефект Лензе — Тіррінга

Ефект Ле́нзе — Ті́ррінґа — явище в загальній теорії відносності, що спостерігається поблизу масивних тіл, які обертаються. Ефект проявляється в появі додаткових прискорень, схожих з прискоренням Коріоліса, тобто, у підсумку, сил, що діють на пробні тіла, що рухаються в гравітаційному полі.

Прискорення Коріоліса в ньютонівській механіці залежить тільки від  — кутової швидкості неінерційної системи відліку щодо інерційної і лінійної швидкості пробної маси в інерційній системі відліку і дорівнює

,

Йозеф Лензе і Ганс Тіррінґ показали, що з урахуванням ефектів ЗТВ коріолісове прискорення на відстані від тіла, яке обертається, радіусом і масою при має додатковий компонент:

де

Експериментальна перевірка і спостереження ефекту в астрофізиці

Ефект Ленза — Тіррінґа спостерігається або як прецесія площини орбіти пробної маси, що обертається довкола масивного тіла, яке теж обертається, або як прецесія осі обертання гіроскопа в околицях такого тіла.

Для експериментального підтвердження ефекту, разом з іншим, істотнішим ефектом геодезичної прецесії, американське космічне агентство NASA здійснює супутникову програму Gravity Probe B. Космічний апарат GP-B успішно завершив свою програму в космосі, поки[коли?] обробка даних ще не завершена і точний результат невідомий (перші результати оприлюднені у квітні 2007, але через недоврахування впливу електричних зарядів на гіроскопи, точність обробки даних поки недостатня, щоб виділити ефект (поворот осі на 0,039 кутової секунди за рік у площині земного екватора). Врахування заважаючих ефектів дозволить виділити очікуваний сигнал, остаточні результати очікувалися в грудні 2007, але роботи триватимуть[уточнити] до вересня 2008 або березня 2010.). Проте ще до закінчення місії ефект вперше у світі було виміряно Ігнаціо Чіуфоліні (Ignazio Ciufolini), з італійського університету Лечче, і Ерріко Павліс (Erricos Pavlis) з Мерілендського університету, Балтімор, США, в жовтні 2004 року. Чіуфоліні і Павліс провели комп'ютерний аналіз кількох мільйонів вимірювань дальності, отриманих методом лазерної дальнометрії по кутових відбивачах на супутниках LAGEOS і LAGEOS II (LAserGEOdynamicsSatellite), запущених для вивчення геодинаміки та уточнення параметрів гравітаційного поля Землі. Фактична точність цей захід[Що?] є предметом спору, на думку деяких вчених, це може бути набагато коротший[Що?] приблизно на 20-30 %[1][2][3]. Результат Gravity Probe B повинен бути набагато точніше.

Посилання

Література

Примітки

  1. Iorio, L. (2009). An Assessment of the Systematic Uncertainty in Present and Future Tests of the Lense-Thirring Effect with Satellite Laser Ranging. Space Science Reviews 148: 363. Bibcode:2009SSRv..148..363I. arXiv:0809.1373. doi:10.1007/s11214-008-9478-1.
  2. Iorio, L.; Lichtenegger H.I.M., Ruggiero M.L., Corda C. (2011). Phenomenology of the Lense-Thirring effect in the solar system. Astrophysics and Space Science 331 (2): 351. Bibcode:2011Ap&SS.331..351I. arXiv:1009.3225. doi:10.1007/s10509-010-0489-5.
  3. Iorio, L.; Ruggiero M.L., Corda C. (2013). Novel considerations about the error budget of the LAGEOS-based tests of frame-dragging with GRACE geopotential models. Acta Astronautica 91 (10-11): 141. doi:10.1016/j.actaastro.2013.06.002.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.