Ехінокок звичайний
Ехіноко́к звича́йний (Echinococcus granulosus) — вид ехінокока. Його відносять до класу «Цестод», типу Плоских червів. У дорослому стані паразитує в кишечнику собаки, вовка, шакала.
? Ехінокок звичайний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Сколекс ехінокока звичайного | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Echinococcus granulosus (Batsch, 1786) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Тіло завдовжки 3—5 мм, складається з голівки (з 4 присосками й 2 віночками крюків) і 3—4 члеників. Останній (зрілий) членик становить половину довжини тіла. Яйця ехінокока виходять з кишечнику господаря разом з екскрементами й можуть потрапити на його шерсть. Проміжний господар ехінокока — корова, вівця, свиня, людини (у якої він спричинює ехінококоз) тощо.
Свійські тварини, а також людина, заражаються, випадково ковтаючи яйця ехінокока. У кишечнику проміжного господаря з яйця виходить личинка — онкосфера. Через стінку кишечника вона потрапляє в систему портальної вени і з плином крові заноситься в печінку, рідше в легені, м'язи, кістки або інші органи. Тут вона розвивається в пузирчасту стадію, яку називають ехінококом або ехінококовою кистою. Кожна онкосфера утворює міхур, на стінках його утворюються вторинні й навіть третинні міхури, на яких формується безліч голівок, схожих з такими дорослих черв'яків. Міхури ехінокока зростають дуже повільно і можуть досягати великих розмірів. Остаточний хазяїн з хижих ссавців заражається ехінококом, коли поїдає хвору або полеглу тварину, що містить пузирчасту стадію цього паразита.
Різноманітність будови пузирчастих стадій Echinococcus granulosus наводить деяких науковців на думку про існування двох самостійних видів — Echinococcus unilocularis (однокамерний ехінокок) і Echinococcus multilocularis (багатокамерний ехінокок). Останнього інколи виділяють навіть у самостійний рід — Alveococcus і, відповідно, у вид Alveococcus multilocularis.