Жан Батист Антуан Гіймен

Жан Батист Антуан Гіймен (фр. Jean Baptiste Antoine Guillemin[2][3] або фр. Jean Antoine Guillemin[3], 20 січня 1796 — 15 січня 1842) — французький[3] ботанік[3] та доктор медицини.

Жан Батист Антуан Гіймен
фр. Jean Baptiste Antoine Guillemin
Народився 20 січня 1796(1796-01-20)
Пуї-сюр-Сон, Франція
Помер 15 січня 1842(1842-01-15) (45 років)
Монпельє, Франція
Країна  Франція
Діяльність ботанік
Alma mater Женевський університет
Галузь ботаніка, медицина
Членство Леопольдина

Біографія

Жан Батист Антуан Гіймен народився у Пуї-сюр-Сон 20 січня 1796 року.

У 1814 році він відправився у Женеву, де він навчався разом з Жаном-П'єром Етьєном Воше (1763–1841) та Огюстеном Пірамом Декандолем (1778–1841).

У 1820 році Гіймен приїхав у Париж, де він став куратором гербарію і бібліотеки Жюля Поля Бенжамена Делессера (1773–1847). У 1832 році Жан Батист Антуан Гіймен отримав ступінь доктора медицини.

У 1838 роцівін очолив дослідницьку місію до Бразилії для вивчення вирощування чаю. Разом із Людвігом Ріделем (1790–1861) він зібрав рослини для Національного музею Ріо-де-Жанейро.[4] У співавторстві із Ашилем Рішаром (1794–1852) та Самюелем Перротті (1793–1870) він опублікував Florae Senegambiae tentamen, seu, Historia plantarum in diversis Senegambiae regionibus a peregrinatoribus Perrottet et Leprieur detectarum. T. 1 (1830–1833)[5].

Жан Батист Антуан Гіймен помер у Монпельє 15 січня 1842 року.

Наукова діяльність

Жан Батист Антуан Гіймен спеціалізувався на папоротеподібних, водоростях та на насіннєвих рослинах[2].

Публиікації
  • J A Guillemin. Icones lithographicæ plantarum Australasiæ rariorum. Parisiis; Londini et Argentorati: Treuttel et Wurtz, 1827[6].
  • J A Guillemin. Archives de botanique; ou, Recueil mensuel de mémoires originaux, d'extraits et analyses bibliographiques, d'annonces et d'avis divers concernant cette science. Paris, Bureau des archives, 1833[7].
  • J A Guillemin; G S Perrottet; Achille Richard. Florae Senegambiae tentamen, seu, Historia plantarum in diversis Senegambiae regionibus a peregrinatoribus Perrottet et Leprieur detectarum. T. 1. Parisiis, Treuttel et Wurtz, 1830–1833[5].
  • Jean B Antoine Guillemin. Considérations sur l'amertume des végétaux, suivies de l'examen des familles naturelles où cette qualité physique est dominante. Paris: impr. Didot le jeune, 1832[8].
  • J A Guillemin; J -B Dumas. Observations sur l'hybridité des plantes en géneral: et particulièrement sur celle de quelques gentianes alpines. Paris, 1823[9].

Примітки
  1. IPNI.  Guill..
  2. International Plant Names Index: Jean Baptiste Antoine Guillemin (1796–1842)
  3. DNB, Katalog der Deutschen Nationalbibliothek: Jean Antoine Guillemin
  4. JSTOR Global Plants (biography)
  5. Florae Senegambiae tentamen, seu, Historia plantarum in diversis Senegambiae regionibus a peregrinatoribus Perrottet et Leprieur detectarum. T. 1
  6. Icones lithographicæ plantarum Australasiæ rariorum
  7. Archives de botanique; ou, Recueil mensuel de mémoires originaux, d'extraits et analyses bibliographiques, d'annonces et d'avis divers concernant cette science
  8. Considérations sur l'amertume des végétaux, suivies de l'examen des familles naturelles où cette qualité physique est dominante
  9. Observations sur l'hybridité des plantes en géneral: et particulièrement sur celle de quelques gentianes alpines

Посилання

Джерела
  • Benoît Dayrat (2003). Les Botanistes et la Flore de France, trois siècles de découvertes. Publication scientifiques du Muséum national d'histoire naturelle: 690 p.(фр.)
  • Philippe Jaussaud & Édouard R. Brygoo (2004). Du Jardin au Muséum en 516 biographies. Muséum national d'histoire naturelle de Paris: 630 p.(фр.)
  • Robert Zander; Fritz Encke, Günther Buchheim, Siegmund Seybold (Hrsg.): Handwörterbuch der Pflanzennamen. 13. Auflage. Ulmer Verlag, Stuttgart 1984, ISBN 3-8001-5042-5.(нім.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.