Жан Батист Перрен

Жан Бати́ст Перре́н (фр. Jean Baptiste Perrin, 30 вересня 1870(18700930), Лілль, Франція — 17 квітня 1942, Нью-Йорк, США) — французький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики у 1926 році «за роботу з дискретної природи матерії й особливо за відкриття седиментаційної рівноваги».

Жан Батист Перрен
фр. Jean Baptiste Perrin
фр. Jean Perrin
Народився 30 вересня 1870(1870-09-30)
Лілль, Франція
Помер 17 квітня 1942(1942-04-17) (71 рік)
Нью-Йорк, США
Поховання
Пантеон : 
Місце проживання  Франція
Країна  Франція
Національність Француз
Діяльність викладач університету, композитор, хімік, фізик-теоретик
Alma mater Вища нормальна школа
Галузь Фізика
Заклад Вища нормальна школа, Сорбонна
Ступінь професор
Науковий керівник Jules Violled
Аспіранти, докторанти Horia Hulubeid і Івет Кошуа
Членство Лондонське королівське товариство, Французька академія наук, Академія наук СРСР, Шведська королівська академія наук, Російська академія наук і Туринська академія наук[1]
Відомий завдяки: Катодні промені
У шлюбі з Henriette Perrin-Duportald
Діти Francis Perrind і Aline Lapicqued
Родичі Georges Lapicqued і David Perrind
Нагороди Нобелівська премія з фізики (1926)
Автограф
 Жан Батист Перрен у Вікісховищі

Біографія

У період з 1894 по 1897 рік займався вивченням катодних і рентгенівських променів. У 1897 році йому отримав ступінь доктора наук (docteur ès sciences) за дисертацію про катодні і рентгенівські промені. У тому ж році він став читати лекції у Сорбонні. У 1910 році Перрен став професором і залишався на цій посаді до окупації німецькими військами під час Другої світової війни.

У 1895 році Перрен показав, що катодні промені мають корпускулярну природу і мають негативний електричний заряд. Також Перрен визначив значення числа Авогадро декількома методами. Крім того він пояснив джерело сонячної енергії — термоядерні реакції за участю водню.

Після публікації Ейнштейном у 1905 році теоретичної роботи про атомарну природу Броунівського руху, Перрен поставив експеримент з метою перевірки тверджень Ейнштейна та завершив, таким чином, столітню дискусію про атомну теорію Джона Дальтона. У 1926 році Перрен отримує Нобелівську премію з фізики.

Під час Першої світової війни Перрен був офіцером інженерного корпусу. Під час німецької окупації Франції Перрен виїхав у 1940 році до США, де і помер у Нью-Йорку. Після війни, у 1948 році, останки Перрена були перевезені до Франції на борту військового корабля Жанна Д'Арк і поховані у Пантеоні.

Жан Батист Перрен був батьком Франсіса Перрена — також фізика. Серед відомих студентів Перрена слід виділити П'єра Віктора Оже.

Перрен є лауреатом багатьох нагород, серед яких були премія Джоуля Лондонського королівського товариства у 1896 році та La Caze Prize від Паризької академії наук. Двічі Перрен призначався членом Солвеєвського комітету — в 1911 та 1921 роках. Також він був членом Лондонського королівського товариства та Бельгійської, Шведської, Турінської, Румунської і Китайської академій наук. У 1926 році Перрен став командором Почесного легіону, а також командором ордена Леопольда (Бельгія).

Перрен є автором численних книг та дисертацій. Найвідомішими є: «Rayons cathodiques et rayons X» (катодні та рентгенівські промені); «Electrisation de contact» (контактна електрика); «Réalité moléculaire» (молекулярна реальність); «Matière et Lumière» (матерія і світло); «Lumière et Reaction chimique» (світло і хімічні реакції).

Див. також

Примітки
  1. Туринська академія наук — 1757.
  2. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела
  • Храмов Ю. А. Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — 400 с.
  • Jean Baptiste Perrin на сайті Нобелівської премії (англ.)


    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.