Жан Еффель

Жан Еффель (фр. Jean Effel,Справжнє ім'я — Франсуа Лєжон (François Lejeune, 12 лютого 1908, Париж — 16 жовтня 1982, Париж) — французький художник-карикатурист. Псевдонім є похідним від його ініціалів F. L.

Жан Еффель
фр. Jean Effel
При народженні фр. François Lejeune[1]
Народження 12 лютого 1908(1908-02-12)[2][3][…]
XVII округ Парижа, Париж, Франція[1]
Смерть 10 жовтня 1982(1982-10-10)[1][4] (74 роки)
  VII округ Парижа, Париж, Іль-де-Франс[1]
Країна  Франція[5]
Діяльність карикатурист, журналіст, письменник, художник, ілюстратор, рисувальник
Працівник Юманіте
Нагороди


Біографія

Франсуа Лєжон народився у 1908 році в сім'ї комерсанта. Він отримав різнобічну освіту, вивчав мови, філософію, музику, малював. Батько мріяв бачити сина своїм наступником. Однак юнака зовсім не цікавила комерція. Посварившись з родиною, він їде з дому з твердим наміром зайнятися драматургією. Лєжон пише п'єсу, пробує свої сили в області живопису.

Несподіваний успіх приносять йому карикатури для газет, з якими він починає співпрацювати з 1933 року. Тоді він і став підписувати свої твори псевдонімом Жан Еффель. З тридцятих років Еффель працює переважно з комуністичними газетами, на сторінках яких з'являються злі карикатури на Гітлера, Герінга, Ріббентропа, Муссоліні, Франко. Під сатиричне перо майстра потрапляють і французькі політики: Лебрен, Бонні, Ерріо та інші.

Під час фашистської окупації Франції Еффель брав участь в русі Опору. Він працював у підпільному «опівнічному видавництві», випускаючи разом з Луї Арагоном і Полем Елюара антифашистські сатиричні листівки.

Розквіт творчості художника припадає на післявоєнний період. Одне з найсильніших його творів — книга«Все ще в окупації», де зібрані найкращі карикатури 1947—1955 років. Дійсно, всі малюнки серії об'єднані спільною ідеєю, про що цілком виразно сказано в авторській передмові:"1947 … Три роки, як ми звільнилися від німців. Але не від визволителів. Навпаки … Окупація триває ".

У цих карикатурах викриваються насильство, брутальність і невігластво американців, які господарювали на французькій землі, розкривається обличчя «визволителів» — від солдатів, які свистять у слід парижанці, до Трумена і Ейзенхауера, які за допомогою «батога і пряника» направляють політику французьких міністрів.

Найвагоміший твір — збірка «Створення світу» на теми Старого Завіту, за мотивами якого Ісидор Шток написав п'єсу «Божественна комедія».

Визнання та нагороди

Примітки
  1. Fichier des personnes décédées
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Benezit Dictionary of Artists — 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  4. The Fine Art Archive — 2003.
  5. RKDartists

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.