Жан Карзу

Бурхливе мистецьке життя Парижу впливало і на Карзу. Багато галасу створили нові мистецькі течії того часу — кубізм, сюрреалізм, фовізм, абстракціонізм. Досить консервативний і обережний, Карзу теж мав період пошуків в чистій формі без глибокого зв'язку із змістом. Але все швидко минулося, і він не піддався ані впливам абстракціонізму, ані впливам сюрреалізму. Охоронну роль зіграли архітектура (досить реальне і прагматичне мистецтво) і любов до пейзажів і натюрмортів. Саме пейзажі і натюрморти і малював Карзу. У 1939 році пройшла перша персональна виставка майстра. Потім були виставки в багатьох культурних центрах світу.

Як в музиці, де є мінор і мажор, так і в творчості Карзу — є веселощі і трагедії. Багато трагічних образів з'явилося під час 2-ї світової війни. Карзу малював метафоричні, знелюднені, пустельні пейзажі, де все лякало.

Анонім середини 19 ст. «Міланський собор», кольоровий офорт, 1856 рік.

Живопис не піддається розповсюдженню так, як графічні твори. Адже кожний аркуш гравюри-оригінал. Це добре знав Карзу. Він багато малював і свою улюблену архітектуру, і жіночі образи, і пейзажі. Панівне місце в його творчості посіла графіка — малюнки тушшю, офорти, кольорова літографія, акварель.

Приблизно з 1940 рр. сформувався неповторний стиль і самого Жана Карзу. Гострі готичні лінії присутні майже в кожній його роботі. Часом впізнаються образи готики Франції («Річка Сена біля Нотр-Дам»), часом вони пом'якшені впливами готики північної Італії, особливо архітектури Ломбардії, Мілану («Забуте місто», 1977). Чорно-білій малюнок тушшю «Забуте місто» — це водночас казка, театральна декорація і візуальна пісня про готичні башти і башточки Міланського собору.

Карзу багато подорожував містами Франції, не оминаючи малих міст в провінціях. Тому так багато зображень Парижа, його вокзалів, парків Версаля та Тюїльрі, французьких провінційних міст — Прованса, Іль-де-Франса, Бретані, Бургундії, Піренеїв.

Тяжіння Карзу до театру також відбилося в графіці. На кольоровій літографії «Містечко Ванс» є зображення стародавньго містечка Нормандіі. Воно серед високих дерев першого плану. А віти тих дерев непомітно малюють візерунок фігури Арлекіна з маскою на обличчі — чи то патрон міста, чи то його охоронець, чи то алегорія характеру міста. Багатозначність і реалістичні деталі — могутня властивість графічних творів Карзу. За свою майстерність він увійшов до кола відомих майстрів графіки 20 століття.

Театр Комеді Франсе, Париж.

Багато років Карзу працював у театрі, особливо плідно з балетмейстером Роланом Петі та ін. Він сценограф у театрі Комеді Франсе і в Гранд Опера (Опера Гарньє). Прийшли слава і визнання. Він метр Інституту Франції. В місті Дінар в провінції Бретань відкрито музей Карзу.

• 1949, 1951, 1955 — лауреат премії Холлмарк;
• 1954  — лауреат премії Гран-прі Іль-де Франс;
• 1956  — орден Почесного легіону;
• 1958  — Гран-прі Європи в місті Брюссель.