Желеховський Андрій Володимирович
Андрі́й Володими́рович Желехо́вський (*1882 Лукашівка, Липовецький повіт, Київська губернія, Російська імперія — †9 травня 1943 Старий Оскол Бєлгородська область, РРФСР, СРСР) — український фізик, електрик. Із 1926 року очільник правління Всеукраїнської асоціації фізиків. Водночас у 1933—1941 роках — декан фізико-математичного факультету. У 1941—1942 роках ректор Харківського державного університету. Один з ініціаторів створення Українського фізико-технічного інституту у Харкові. Жертва сталінського терору.
Андрій Желеховський | |
---|---|
![]() | |
Народився |
1882 Лукашівка, Липовецький повіт, Київська губернія, Російська імперія |
Помер |
9 травня 1943 Старий Оскол Бєлгородська область, РРФСР, СРСР |
Країна |
Російська імперія СРСР |
Національність | українець |
Діяльність | фізик |
Alma mater | Київський політехнічнічний інститут, Київський університет, Харківський університет |
Галузь | фізика |
Заклад | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
![]() |
Біографія
Андрій Желаховський народився 1882 року у селі Лукашівка, Київської губернії. Дворянського походження. За національністю українець. Закінчив реальне училище у Києві та поступив у Київський політехнічний інститут. Після навчається на фізико-математичному факультеті Київського університету. Із 1907 року переїжджає до Харкова та завершує вищу освіту у відділені природних наук фізико-математичного факультету Імператорського Харківського університету у 1911 році із спеціальністю фізик. Наукова студентська робота «Термодинамічний потенціал і застосування його до рішення термодинамічних задач» мала визнання премією А. Ф. Павловського. У останній рік студентства зробив на фізичному семінарі кафедри повідомлення із темою «Електронна теорія магнетизму».
У 1920—1921 роках професор Академії теоретичних знань. У 1921—1930 професор Харківського ІНО. Від 1923 року — Харківського медичного інституту. З 1926 року очолював правління Всеукраїнської асоціації фізиків та її харківську філію. Від 1927 року — завідувач секції загальної фізики, заступник завідувача Харківської науково-дослідної кафедри фізики, із 1933 по 1936 рік завідувач кафедри експериментальної фізики, згодом це кафедра електроніки та іонічних процесів, водночас із 1933 по 1941 рік — декан фізико-математичного факультету Харківського університету.
![](../I/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%83_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8_%D1%83_1928_%D1%80%D0%BE%D1%86%D1%96.jpg.webp)
Один із ініціаторів створення Українського фізико-технічого інституту у Харкові, науковий керівник електровакуумної бригади при ньому, яка займалась виготовлення вакуумних приладів. Не займався політичною діяльністю.
![](../I/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%90._%D0%96%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE.jpg.webp)
Автор перших посібників та підручників з фізики українською мовою для Вищої школи: «Курс фізики» (1932), «Електрика» (1935) та «Фізика» (1933). Видав також «Курс теорії електрики» (1933). Популяризував фізичні науки, написав низку науково-популярних книг та робіт щодо багатьох аспектів застосування фізики у народному господарстві. Публікувався в журналі «Червоний шлях».
Зз початку Другої світової війни лишився у Харкові де працював ректором Харківського державного університету із 1941 по 1942 рік. Вже у 1942 році переїхав у місто Грайворон Бєлгородської області, де викладав у середній школі.
22 лютого 1943 заарештований НКВС звинувачений у співпраці з німецькою окупаційною владою. За офіційними даними, помер у тюрмі від висипного тифу. Реабілітований за відсутністю складу злочинів Військовою колегією Верховного суду СРСР у 1962 році.
Роботи
- К вопросу о физических основаниях принципа относительности // Науч. зап. н.-и. матем. каф. Украины. 1926. Вып. 2 (рос.)
- Вплив зовнішніх умов на режим виснаги в розрідженому газі // Укр. фіз. зап. 1927. Т. 1, зошит 2
- Розподіл потенціалу на стінках розрядної трубки // Учені зап. Харків. ун-ту. 1935. Т. 1 (співавт.)
- До питання про залежність температури переохолодження води від діаметра канала трубки // Там само (співавт.)
- Вбирання світла в тонких шарах срібла // Там само. Т. 2/3 (співавт.).
Джерела та література
- Ульянов, В.В. Андрей Владимирович Желеховский. — Харьков : ХНУ имени В.Н. Каразина, 2003. — С. 40. (рос.)
- Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — С. Желеховський Андрій Володимирович. — ISBN 944-02-3354-X.