Желько Петрович

У дорослому футболі дебютував 1987 року виступами за «Будучност» з Титограда, в якій провів три сезони, взявши участь у 58 матчах чемпіонату.

У сезоні 1990/91 був основним захисником «Динамо» (Загреб), після чого перейшов у іспанську «Севілью», проте закріпитися в команді не зумів і незабаром покинув клуб, виступаючи в подальшому за нідерландські клуби «Ден Босх» та «Валвейк».

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу ПСВ, до складу якого приєднався 1996 року. У свій перший сезон в Ейндговені Петрович був основним гравцем, забивши в чемпіонаті 5 м'ячів у 25 матчах і допоміг команді стати чемпіоном Нідерландів. Але в другому сезоні в клубі він вступив у конфлікт з капітаном команди Артуром Нюманом, в результаті чого рідко з'являвся на полі, провівши 10 матчів.

У 1997 році він переїхав до Японії, де виступав за місцевий клуб «Урава Ред Даймондс»[1].

2000 року повернувся до клубу «Валвейк», за який відіграв ще три сезони. Більшість часу, проведеного у складі «Валвейка», був основним гравцем захисту команди. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Валвейк» у 2003 році.

12 вересня 1990 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної СФР Югославії у матчі проти збірної Північної Ірландії, який його команда виграла з рахунком 2:0. Наступного року зіграв свій другий і останній матч за збірну СФРЮ.

З 1997 року став залучатись до матчів збірної СР Югославії і наступного року у її складі збірної став учасником чемпіонату світу 1998 року у Франції. На турнірі Желько зіграв у всіх трьох матчах групового етапу — з Іраном (1:0), Німеччиною (2:2), і США (1:0), а також в 1/8 фіналу проти збірної Нідерландів (1:2)[2]. Цей матч став останнім для Петровича в складі національної збірної.

Всього протягом кар'єри у національній команді провів у формі головної команди країни 18 матчів.

Розпочав тренерську кар'єру відразу по завершенні кар'єри гравця, ставши асистентом Руда Гулліта в «Феєнорді», де пропрацював у сезоні 2004/05.

21 серпня 2006 року очолив тренерський штаб португальської «Боавішти». У своєму першому матчі під керівництвом Петровича «Боавішта» обіграла з рахунком 3-0 лісабонську «Бенфіку». Тим не менш, він пішов у відставку в жовтні 2006 року після того, як провів лише півтора місяця в клубі[3].

У сезоні 2007/08 Петрович був головним тренером нідерландського «Валвейка», завдяки йому клуб зайняв друге місце в голландському 2-му дивізіоні, однак йому не вдалося пробитися з командою у вищий ешелон національної першості.

У сезоні 2008/09 працював помічником Мартіна Йола в німецькому «Гамбурзі».

28 липня 2010 року Петрович був призначений помічником головного тренера Аврама Гранта у «Вест Гем Юнайтед»[4]. Проте вже 23 листопада 2010 року «молотобійці» звільнили Петровича через менш ніж чотири місяці роботи. Після його від'їзду він зробив гострі коментарі про рівень Прем'єр-ліги[5].

7 грудня 2010 року Петрович був призначений головним тренером японського клубу «Урава Ред Даймондс», що виступає у Джей-лізі. Тим не менш, «червоні» потрапили в зону вильоту в результаті серії поганих результатів у сезоні, внаслідок цього 20 жовтня 2011 року Петрович за п'ять турів до кінця сезону був звільнений з поста головного тренера.

В лютому 2012 року Желько став помічником Гуса Гіддінка в російському «Анжі»[6]. 19 жовтня 2012 року стало відомо, що головний тренер махачкалінців через хворобу не полетів на матч проти «Спартака» і керував командою Петрович, здобувши перемогу з рахунком 2:1[7]. Влітку 2013 року разом з головним тренером покинув російський клуб[8].

У грудні 2013 року в ролі головного тренера був покликаний рятувати від вильоту столичний катарський клуб «Аль-Шааб». Однак у підсумку зберегти місце в елітному арабському дивізіоні «Аль-Шаабу» не вдалося. У 26 матчах команда здобула лише 3 перемоги, 4 рази зіграла внічию і зазнала 19 поразок. З різницею м'ячів 28-61 і з 13 очками «Аль-Шааб» зайняв останнє місце з 14 команд[9].

З літа 2014 року працював асистентом Діка Адвоката спочатку у збірній Сербії[10], а потім в англійському «Сандерленді»[11]. 4 жовтня 2015 року Желько покинув клуб після звільнення головного тренера[12].

Влітку 2016 року був призначений головним тренером нідерландської команди «АДО Ден Гаг»[13].

• Володар Суперкубка Нідерландів: 1996, 1997
• Чемпіон Нідерландів: 1997

• Желько Петрович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Желько Петрович на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
• Профіль на сайті Федерації футболу Сербії