Жердій Євген Миколайович

Євге́н Микола́йович Жерді́й (нар. 3 квітня 1918(19180403) — пом. 14 червня 1942) — радянський військовий льотчик часів Другої світової війни, командир ланки 273-го винищувального авіаційного полку 268-ї винищувальної авіаційної дивізії (8-ма повітряна армія), лейтенант. Герой Радянського Союзу (1942).

Євген Миколайович Жердій
Народження 3 квітня 1918(1918-04-03)
Велика Виска
Смерть 14 червня 1942(1942-06-14) (24 роки)
Моначинівка
Країна  СРСР
Приналежність  Радянська армія
Вид збройних сил  ВПС СРСР
Рід військ винищувальна авіація
Роки служби 1937–1942
Звання  Лейтенант авіації
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Народився 3 (за іншими даними — 5) квітня 1918 року в селі Велика Виска, нині Маловисківський район Кіровоградської області, в селянській родині. Українець. Після закінчення середньої школи працював на шахтах Донбасу.

До лав РСЧА призваний у серпні 1937 року Сталінським РВК Сталінської області. 1940 року закінчив Чугуївське військове авіаційне училище льотчиків. За лишений при училищі льотчиком-інструктором.

З початком німецько-радянської війни залишався у попередній посаді. В березні 1942 року як інструктор проводив льотну перепідготовку жіночих 586-го винищувального (командир — майор Т. О. Казарінова) і 587-го бомбардувального (командир — майор М. М. Раскова) авіаційних полків на винищувач Як-1. На фронтах німецько-радянської війни з 1 травня 1942 року.

Протягом травня — червня 1942 року здійснив 75 бойових вильотів, у 14 повітряних боях збив особисто 4 і в парі 4 літаки супротивника.

14 червня 1942 року командир авіаційної ланки 273-го винищувального авіаційного полку лейтенант Є. М. Жердій в парі з молодшим лейтенантом Усовим перебував у повітряній розвідці в районі села Роздольне Харківської області. Під час виконання бойового завдання вступив у повітряний бій з двома ворожими винищувачами Ме-109, внаслідок якого один літак ворога збив, а другий — таранив. При цьому сам отримав поранення, вистрибнув з пошкодженого літака, але парашут відкрити не зміг[1].

З військовими почестями похований бійцями 9-ї гвардійської стрілецької дивізії, які стали свідками повітряного бою.

Нині прах лейтенанта Є. М. Жердія перебуває в братській могилі села Моначинівка Куп'янського району Харківської області[2].

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 листопада 1942 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, лейтенантові Жердію Євгену Миколайовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно)[3].

Також був нагороджений орденом Червоного Прапора (17.06.1942[4]).

Література
  • Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 107–108.

Примітки
  1. Представлення до присвоєння звання Героя Радянського Союзу (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 31 січня 2015.
  2. Облікова картка військового поховання (рос.)
  3. Указ Президиума Верховного Совета СССР "«О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Красной Армии» от 5 няобря 1942 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 7 ноября (№ 40 (199)). — С. 3.
  4. Нагородний лист на нагородження орденом Червоного Прапора (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 31 січня 2015.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.