Маловисківський район

Масове заселення району почалося в середині XVIII століття, коли на береги річок Мала Вись, Велика Вись, Кильтень почали прибувати поселенці з Молдавії та Сербії.

З середини 18 століття цариця Катерина II почала наділяти землі на території сучасного району своєму оточенню. Так з'являються села Маргаричево, Кошовичеве (нині Мануйлівка), Самохвалове (нині Лозуватка), Гапсино (нині Олександрівка) та інші. І тільки у 1867 році, коли його власником став дворянин Улашин, Малу Виску перейменовано на сучасну назву.

Після будівництва залізниці Одеса — Бахмач в кінці 18 ст. швидко починає розвиватися промисловість. 15 жовтня 1899 р. вступив у дію місцевий цукровий, а через два роки — спиртовий заводи. Адміністративно—територіальний устрій на початку 20 століття був не стійким. Приміром, за даними Всеросійського перепису населення у 1883−1885 роках Єлисаветградський повіт складався з 57 волостей. На території сучасного району були Маловисківська, Великовисківська, Ерделівська, Злинська, Плетеноташлицька, Хмелівська, Якимівська волості. А вже у червні 1920 року п'ятий Лисаветградський з'їзд рад виніс рішення про необхідність перегляду адміністративно—територіального поділу. Однак процес утворення адміністративно—територіальних одиниць розтягнувся на кілька років. В органах влади точилися великі суперечки щодо їх назв, територій, доцільності, а також організація органів управління.

7 березня 1923 року Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет прийняв постанову «Про адміністративно — територіальний поділ України». Згідно з цим документом були ліквідовані повіти і волості. Єлисаветградський повіт реорганізувався у Єлисаветградський округ до складу якого увійшли утворені цією постановою 13 районів. Серед них — Великовисківський, Злинський, Маловисківський, Хмелівський. Цю дату можна вважати офіційним утворенням Маловисківського району. Мала Виска стала центром адміністративного району. З 1923 по 1935 роки район зазнав декілька реорганізацій.

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду, 1 селищну раду та 18 сільських рад, які об'єднують 57 населених пунктів та підпорядковані Маловисківській районній раді. Адміністративний центр — місто Мала Виска[2].

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано сільради Маловисківського району: Глодоську — до складу Новоукраїнського району і Миколаївську та Овсяниківську — до складу Кіровоградського району.[3]

У листопаді 2009 року з обліку було зняте село Прохорова Балка.

Районом проходить автошлях E50.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

• 2001 — 51 494[6]
  • чоловіків — 23 714 (46%)
  • жінок — 27 780 (54%)
• 2011.12.01 — 45 357
• 2015.02.01 — 43 729

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Маловисківського району були створені 42 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 57,63% (проголосували 18 486 із 32 078 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 43,35% (8 014 виборців); Юлія Тимошенко — 19,56% (3 616 виборців), Олег Ляшко — 15,90% (2 940 виборців), Анатолій Гриценко — 4,47% (826 виборців), Сергій Тігіпко — 4,13% (763 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,28%.[7]

У Маловисківському районі Кіровоградської області на обліку перебуває 49 пам'яток історії.

У Маловисківському районі Кіровоградської області на обліку перебуває 8 пам'яток архітектури.

У Маловисківському районі Кіровоградської області на обліку перебуває 9 пам'яток археології.

• Офіційний сайт Маловисківського району

	Новомиргородський район
Новоархангельський район		Кропивницький район
Добровеличківський район	Новоукраїнський район