Жилицький Петро Натанович
Жилицький Петро́ Ната́нович (6 червня 1920, Київ, Україна — 30 квітня 1970, Київ, Українська РСР, СРСР) — український радянський архітектор.
| Петро Натанович Жилицький | |
|---|---|
 | |
| Народження | 6 червня 1920 |
| Смерть | 30 квітня 1970 (49 років) |
| Поховання | Берковецьке кладовище |
| Країна |
 СРСР |
| Навчання | Київський інженерно-будівельний інститут |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Київ |
| Найважливіші споруди | Національний палац мистецтв «Україна» |
| Нагороди |
  Заслужений архітектор України |
Біографія
Народився 6 червня 1920 року в Києві. В 1950 році закінчив Київський інженерно-будівельний інститут. Член ВКП(б) з 1947 року.
Могила Петра Жилицького
Помер 30 квітня 1970 року. Похований в Києві на Міському кладовищі «Берковець» (ділянка № 13).
Творчість
Автор:
- адміністративного будинку в місті Донецьку (1954—1955);
- палацу культури в смт Новоекономічному (1956—1957);
- житлового будинок заводу «Криворіжсталь» у Кривому Розі (1956);
- будинку «Держбуду» у Києві (1965);
- Палацу культури «Україна» у Києві (1970).
Відзнаки
Заслужений архітектор УРСР (з 1970 року), лауреат Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка (1971; разом з Є. О. Маринченко за спорудження Палацу культури «Україна» у Києві)[1].
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Календар знаменних і пам'ятних дат Донецької області. 2010 рік [Текст] / Донец. обл. універс. наук. б-ка ім. Н. К. Крупської; уклад. І. В. Гайдишева; ред. О. В. Рязанцева, Т. С. Литвин; наук. ред. О. В. Башун, Н. П. Авдєєнко; відп. за вип. Л. О. Новакова. — Донецьк: Сх. вид. дім, 2009. — 98 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.