Житняк приазовський

Житняк приазовський[1], житняк керченський[2], житняк кімерійський[3] (Agropyron cimmericum) — вид трав'янистих рослин з родини злакові (Poaceae), ендемік України. Вид входить у перелік рослин, які підлягають охороні на території Донецької області[3].

?
Житняк приазовський
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
— Судинні (Tracheophyta)
— Покритонасінні (Angiosperms)
— Однодольні (Monocots)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Pooideae
Триба: Hordeeae
Рід: Житняк (Agropyron)
Вид: Житняк приазовський
Біноміальна назва
Agropyron cimmericum
Nevski, 1934
Посилання
Віківиди: Agropyron cimmericum
IPNI: 384915-1
МСОП: 176547

Опис

Багаторічна рослина 25–50 см. Кореневища витягнуті. Листові пластини зігнуті, 15–30 см завдовжки; 2–4 мм завширшки. Колос густий, 4–7 см завдовжки, гребенеподібний, з тісно зближеними, майже притиснутими один до одного колосками. Нижня квіткова луска більш-менш волосиста, з остюкоподібним закінченням або переходить в остюк до 2.5 мм завдовжки (дуже рідко тупувата). Зернівка довгаста, волохата на верхівці[2][4].

Поширення

Ендемік України[4][5][6].

Росте на піщаних дюнах і на пляжах, на дуже піщаних ґрунтах — у Приазов'ї Донецької області, Криму й на Арабатській стрілці[2][6].

Використання

Використовується для корму[6].

Загрози й охорона

Місця, де зростає вид, перебуває під сильним тиском з боку туристичної галузі та розвитку інфраструктури[6].

Рід Agropyron занесений у Додаток I до Міжнародного договору про генетичні рослинні ресурси для продовольства та сільського господарства як частина генофонду пшениці. У межах ареалу є Казантипський природний заповідник і Арабатський заказник[6].

Джерела
  1. Agropyron cimmericum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 437. (рос.)(укр.)
  3. Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 24.05.2020. (англ.)
  5. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 24.05.2020. (англ.)
  6. Smekalova T., Maslovky O., Melnyk V. (2011). Agropyron cimmericum. The IUCN. Процитовано 24.05.2020. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.