Жуган Микола Павлович

Мико́ла Па́влович Жуга́н (23 лютого 1917 — 22 червня 2017) — радянський військовий льотчик часів Другої світової війни, командир авіаційної ланки 10-го гвардійського авіаційного полку 3-ї гвардійської авіаційної дивізії 3-го гвардійського авіаційного корпусу авіації далекої дії (АДД), гвардії капітан. Герой Радянського Союзу (1944). Почесний громадянин міста Краснодара (09.09.1993).

Микола Павлович Жуган
рос. Николай Павлович Жуган
Народження 23 лютого 1917(1917-02-23)
Миколаївка, Ананьївський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть 22 червня 2017(2017-06-22) (100 років)
Краснодар, Росія
Поховання Слов'янський цвинтар (Краснодар)d
Національність українець
Країна  УНР
 СРСР
 Росія
Приналежність  Радянська армія
Вид збройних сил  ВПС СРСР
Рід військ авіація далекої дії
Роки служби 1938—1960
Партія КПРС
Звання  Генерал-майор авіації
Формування 3-я гв. ад дд
13-а гв. бад
Війни / битви німецько-радянська війна
Відносини Чіссов Іван Михайлович
Василенко Федір Омелянович
Нагороди
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Ленінграда»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За взяття Будапешта»
Медаль «За взяття Кенігсберга»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «У пам'ять 250-річчя Ленінграда»
Медаль Жукова
Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
 Жуган Микола Павлович у Вікісховищі

Життєпис

Народився в селі Миколаївка перша (Ганське), волосному центрі Ананьївського повіту Херсонської губернії (нині — Ширяївський район Одеської області) в селянській родині. Українець. Після закінчення семирічки працював обліковцем у радгоспі «Осипівський», а з 1936 року — токарем на одеському заводі «Червоний профінтерн».

До лав РСЧА призваний у січні 1938 року. У тому ж році закінчив Одеську військову авіаційну школу льотчиків. Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював у частинах авіації далекої дії на різних фронтах. Член ВКП(б) з 1942 року.

До квітня 1944 року гвардії капітан М. П. Жуган здійснив 242 бойових вильоти, з них 228 — вночі, у тому числі 10 — на бомбардування військово-промислових об'єктів у глибокому тилу супротивника (Кенігсберг, Інстербург, Тільзіт, Гельсінкі)[1].

Війну закінчив на посаді командира ескадрильї 226-го гвардійського бомбардувального авіаційного полку 13-ї гвардійської бомбардувальної авіаційної дивізії 2-го гвардійського бомбардувального авіаційного корпусу 18-ї повітряної армії. Всього за роки війни здійснив 310 бойових вильотів з бойовим нальотом 1140 годин[2].

Після закінчення війни продовжив військову службу в частинах ВПС СРСР. У 1949 році закінчив Вищу офіцерську льотно-тактичну школу, у 1958 році — Вищі академічні курси при Військовій академії Генштабу. Командував бомбардувальною авіаційною дивізією. У 1960 році генерал-майор авіації М. П. Жуган вийшов у запас.

Мешкає в місті Краснодарі (Росія).

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 серпня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії капітанові Жугану Миколі Павловичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4362).

Нагороджений трьома орденами Леніна, двома Червоного Прапора, орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки і медалями.

Література
  • «Подвиг во имя жизни: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Одесской области». / Сост.: Абрамов А. Ф., Бульба А. И. — Одеса: Маяк, 1984, стор. 127—129.

Примітки
  1. «Подвиг народа»: Представлення на присвоєння звання Героя Радянського Союзу. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 5 червня 2015.
  2. «Подвиг народа»: Нагородний лист на нагородження орденом Олександра Невського. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 5 червня 2015.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.