Жукотки

Жуко́тки — село в Україні, у Михайло-Коцюбинській селищній громаді[1] Чернігівського району Чернігівської області. Населення становить 382 особи (2017)[2].

село Жукотки
Сiльрада в центрi села, 2011 р.
Сiльрада в центрi села, 2011 р.
Країна  Україна
Область Чернігівська
Район/міськрада Чернігівський
Рада Михайло-Коцюбинська селищна громада
Облікова картка Жукотки 
Основні дані
Засноване 1625
Населення 382 (2017)
Площа 2,883 км²
Густота населення 167,53 осіб/км²
Поштовий індекс 15517
Телефонний код +380 462
Географічні дані
Географічні координати 51°31′57″ пн. ш. 31°01′51″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 146 м
Місцева влада
Адреса ради 15517, с. Жукотки, вул. Незалежності, 24
Карта
Жукотки
Мапа

 Жукотки у Вікісховищі

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933.

Адміністративний устрій

Жукотки були центром Жукотківської сільської ради. З 2 вересня 2016 року[1] село належить до Михайло-Коцюбинської селищної громади[3].

Розташування

Жукотки знаходиться у 28 км від Чернігова та у 4 км від однойменної залізничної станції Жукотки. Через станцію Жукотин проходить Дільниця Чернігів — Овруч.

Сусідні населені пункти:

Шибиринівка (~4,5 км) Левоньки (~2,9 км) Рудка (~7,3 км)
Пльохів (~8,5 км) 𝒩 Селянська Слобода (~1 км)
𝒲    'Жукотки'    ℰ
𝒮
Гірманка (~4 км) Левковичі (~5,7 км) Кругле (~3,5 км)

Клімат

Клімат у Жукотках помірно континентальний. Середньорічна температура повітря становить 6,7 °C, найнижча вона у січні (мінус 7,1 °C), найвища — в липні (18,7 °C).

У середньому за рік у Жукотках випадає 599 мм атмосферних опадів, найменше — у березні та жовтні, найбільше — у червні та липні.

Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 79 %, найменша вона у травні (69 %), найбільша — у грудні (89 %).

Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша — у грудні.

Найбільша швидкість вітру — взимку, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,3 м/с, у липні — 3,2 м/с.

Історія

Територія, де розташоване село, була заселена ще за часів Київської Русі (IX — XII ст.)[4].

Польський період

Перша писемна згадка про с. Жукотки, у грамоті польського короля Сигізмунда III, відноситься до 1625 року. Відповідно до грамоти польського короля Сигізмунда III 1625 року, село належало Чернігівському магістрату.

За однією з версій, село заснував хтось на ім'я Жук. Тому початкова назва поселення — Жукове. За іншою — назва Жукотки походить від любецьких шляхтичів — Жуків, що володіли маєтком у селі.

У другій половині XVI ст. Жукотками володіли князі Ружицькі. 1606 року княжна Олена Ружицька вийшла заміж за любецького шляхтича Угровецького, але її батько князь Роман Ружицький відмовив їй у посагу. Серед шляхти вписаної 1649 року до реєстру Войська Запорізького був Іван Гравецький та Костик Ігравецький, козаки Чернігівського полку

У 1694 році Ганна Стефанiвна Угровецька, разом із сином Іваном та зятем священиком Карпом Рогачевським, продали Леонтію Полуботку ґрунт «з домом i садом» у селі Жукотки.

Гетьманщина

По закінченні Визвольної війни Жукотками володів обозний Чернігівського полку Костянтин Угровецький і знатний товариш Чернігівського полку Семен Ялинський.

На початку XVIII ст. Семен Лизогуб придбав частину Гирманського ґрунту у козака-шляхтича Григорія Гладкого, мешканця с. Жукотки. 29 вересня 1703 року Юхим Лизогуб купив землі Потапа Жлоби, священика с. Вербичi, частину Жукотськотських ґрунтiв[5].

У 1728 році село Жукотки стало належати синові чернігівського полковника та наказного гетьмана Павла Полуботка — бунчуковому товаришу Якову Полуботку[6].

З 1780 до 1783 р. діяв орендний контракт на село Жукотки, складений між Анастасією Степанівною Полуботок і останнім Чернігівським полковником і (бригадиром) Петром Милорадовичем[7].

Потім тут господарювали Лашкевичі, до яких перейшли маєтності Полуботків.

Село перебувало у складі Білоуської сотні Чернігівського полку. У 1784 році в селі була побудована дерев'яна Миколаївська церква.

Імперські часи

У середині XIX ст. власником Жукоток став Микола Дурново, згодом маєток успадкував його син, міністр внутрішніх справ Російської імперії Іван Дурново[8]. у. У Жукотках розміщався притулок для шляхти Чернігівської губернії. Була відкрита прокатна станція сільськогосподарських машин та знарядь. Селянам надавали в оренду, за певну платню, соломорізки, віялки, пружинні борони, культиватори, залізні борони, окучники. Також в маєтку був цукровий завод. У 1900 році Іван Дурново продав маєток Селянському банку[9].

1782 — територія Антоновицької волості Чернігівського повіту Чернігівського намісництва.

У 1784 році збудовано Миколаївську церкву, яка з часом зазнала руйнації. Церква була дерев'яна, мала хрещатий план у вигляді чотирикутної нави та чотири чотирикутних рукави[10].

З 1868 року в Жукотки діяла церковно-приходська школа. У 1914 році відкрито в Жукотках земську школу.

Радянські часи

У 1917—1920 у селі кілька разів змінювалась влада.

З 1923 року Жукотки стали центром сільської ради Довжицького району.

1929 року в Жукотках створено колгосп імені Ворошилова. У цьому ж році року Жукотки входять до складу Козлянського району. Колгосп перейменовують, у 1930 році, на честь Щорса.

У серпні 1951 року Селянсько-Слобідську та Жукотківську сільські ради об'єднано в одну — Жукотківську сільську раду з центром в с. Жукотки.

1954 року в Жукотках відкрито нову сільську бібліотеку.

З 1963 року Жукотки знаходяться в складі Чернігівського району.

У 1975 році побудований Будинок культури на 200 місць.

1976 року відкрито поштове відділення у Жукотках.

Сучасний стан

22 травня 2002 року освячено Свято-Миколаївський престол церкви, який знаходиться у колишньому дитячому садочку.

14 жовтня 2010 року було газифіковано Жукотки[11]. Наступного року в селі відремонтовано дороги.

У 2015 році було відремонтовано дорогу місцевого значення «С252123» Левоньки-Жукотки-Гірманка[12].

Голодомор

Село постраждало внаслідок геноциду українців 1932-33, до якого вдалася влада СССР через масовий опір населення окупованих територій УНР. 1932 у селі акції масової непокори окупантам, найбільше комсомольцям, буксирам, активістам, які грабували соціально вразливі верстви села.

З огляду на запеклий спротив[13] незаконній конфіскації продуктів, за поданням Чернігівського райкому КПУ, село занесено на чорну дошку[14] — піддано тортурам голодом.

Жукотки — один із 13-ти населених пунктів Чернігівського району, які були занесені окупаційною владою на чорну дошку[15], пережило психози на ґрунті глибокого голодування, масові смерті від інфекційних хвороб та голодного шоку.

Населення

За даними на 1859 рік у козачому й власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 547 осіб (274 чоловічої статі та 273 — жіночої), налічувалось 90 дворових господарств, існувала православна церква й цукровий завод[16].

Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі мешкало 696 осіб, налічувалось 122 дворових господарства, існували православна церква, постоялий будинок, 12 вітряних млинів, маслобійний і винокурний заводи[17]. За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 745 осіб (352 чоловічої статі та 393 — жіночої), з яких 735 — православної віри[18].

1972 року в селі було 219 хат та мешкало 602 осіб[19].

Станом на 2017 рік, населення села налічує 382 особи[2].

18591866189719722001[20]20022017[2]
→ 547 ↗ 696 ↗ 745 ↘ 602 ↘ 483 ↘ 476 ↘ 382
Розподіл населення за рідною мовою (2001)[21].
українськаросійськаінші
97,52 % 2,28 % 0,21 %

Відомі люди
  • Вачнадзе Інесса Іванівна — заслужений вчитель України, колишня вчителька історії, автор співних уроків, керівник гуртка плекання української мови, 13 років працювала вчителем у ЗОНЗ с. Жукотки[22].
  • Широка Марія Дмитрівна — вчителька, нагороджена орденом «Знак пошани».

Див. також

Література
  1. Кудрицький А. В. Чернігівщина. — К., 1990.
  2. Студьонова Л. В. Ось де, люди, наша слава (бесіди про Чернігівське козацтво).- К.,2004.-172 с.

Примітки
  1. Облікова картка Жукотківська сільська рада Чернігівська область, Чернігівський район
  2. Жукотківський старостинський округ
  3. Михайло-Коцюбинська об'єднана територіальна громада — картка громади
  4. Кондратьєв І. В. Під Литвою, Москвою та Польщею (до історії сіл Чернігівського району у ХV — першій половині ХVII ст.). — Чернігів, 2005. — С.56-58
  5. ЦДІАК України, Ф.57, Оп.1, Спр.8, Генеральний опис Лівобережної України (1765—1769 рр.)
  6. Василенко Н. П. Генеральное следствие о маетностях Черниговского полка… — С.451; Описание рек и речек Черниговского полка в 1754 году (Под редакцией А.Лазаревского) // Труды Черниговской губернской архивной комиссии (на память о ХIV Археологическом съезде в Чернигове).– Чернигов: Типография Губернского правления, 1906—1908. — Вып.7. — Отд.1. — С.37-38;(рос.)
  7. Лазаревский А. Л. Исторические заметки о некоторых селах Черниговской губернии… — С.12; Акты фамилии Полуботок с 1669—1734 г… — С.56(рос.)
  8. Акты фамилии Полуботок с 1669—1734 г… — С.60
  9. Студьонова Л. В. Чернігівське повітове земство. Сторінки історії. — Ніжин: ТОВ "Видавництво «Аспект Поліграф», 2003. — С. 75.
  10. Таранушенко С. А. Монументальна дерев'яна архітектура лівобережної України. — К.: 1976 р., с. 199
  11. Урочистий мітинг з нагоди газифікації Жукоток
  12. Покращення проїзду автомобільної дороги С252123 Левоньки-Жукотки-Гірманка було «завданням номер один»
  13. «Червоний стяг» (Чернігів). — 1932. — 13 жовтня. — № 299
  14. Перелік населених пунктів України занесених на «Чорні дошки» у 1932—1933 роках. Село Жукотки
  15. Перелік населених пунктів України занесених на «Чорні дошки» у 1932—1933 роках
  16. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 216)
  17. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
  18. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-263)
  19. Історія міст і сіл Української РСР: Чернігівська область/ред. колегія тому: О. І. Дериколенко та ін. — К.:Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — С. 705.
  20. Жукотки на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з квітня 2019]
  21. Результати перепису 2001 року із лінгвістичної структурою Чернігівської області в відношенні поселень. Національний інститут статистики України. Процитовано 25 серпня 2014.
  22. Вачнадзе Інесса Іванівна

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.