Жуніньйо Пернамбукано

Народився 30 січня 1975 року в місті Ресіфі. Вихованець футбольної школи клубу «Спорт Ресіфі». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1993 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, взявши участь у 24 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Васко да Гама», до складу якого приєднався 1995 року. Відіграв за команду з Ріо-де-Жанейро наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри. За цей час виборов титул володаря Кубка Лібертадорес.

2001 року уклав контракт з клубом «Олімпік» (Ліон), у складі якого провів наступні вісім років своєї кар'єри гравця. Більшість часу, проведеного у складі ліонського «Олімпіка», був основним гравцем команди. За цей час додав до переліку своїх трофеїв сім титулів чемпіона Франції та став володарем Кубка Франції. В Європі Жунінью запам'ятали в першу чергу як майстра штрафних ударів. За Ліон він забив 44 голи прямими ударами зі штрафних. Всього у складі французької команди він відзначився рівно 100 разів, причому ювілейний гол забив в останньому матчі за «Олімпік». Крім того, Жунінью став найкращим бомбардиром Ліона в єврокубках з 18-ма голами. Рекордним став 17-й точний удар, який Пернамбукану завдав зі штрафного в матчі проти «Барселони» в плей-оф Ліги чемпіонів. Чотири з 44-х голів зі штрафних ударів Жуніньо забив з дистанції більше сорока метрів. Останнім з них став м'яч в ворота «Марселя» в 2009 році.

Протягом 2009—2011 років захищав кольори катарського клубу «Аль-Гарафа».

27 квітня 2011 року Жунінью Пернамбукану уклав контракт із «Васко да Гамою»[3]. За цю команду 36-річний Жуніньо виступав на початку своєї кар'єри до переїзду в Європу. Заробітна плата півзахисника склала всього 260 євро в місяць. Проте крім цієї суми в разі виходу команди в Кубок Лібертадорес футболіст мав отримувати преміальні, а також 50 % всіх майбутніх рекламних контрактів «Vascão». В інтерв'ю офіційному сайту клубу після підписання контракту футболіст зізнався[4][5]:

У «Васко да Гама» я їду не заради великих грошей. Я просто хочу повернутися у свій рідний клуб і принести йому користь.

По закінченні сезону 2012 Жунінью, що незадовго до того став фігурантом скандалу у зв'язку з ухиленням від післяматчевого допінг-тесту[6][7], не став продовжувати контракт з клубом. Всього за два сезони Пернамбукану встиг відіграти за команду з Ріо-де-Жанейро 50 матчів у національному чемпіонаті, в яких забив 1 голів.

17 грудня 2012 року бразилець перейшов в клуб МЛС «Нью-Йорк Ред Буллз»[8]. 18 квітня 2013 року в матчі проти «Спортінг Канзас-Сіті» отримав пряму червону картку після подачі м'яча голкіперу команди суперника Джиммі Нільсену, що призвела до удару плеча останнього[9]. 4 липня Жунінью розірвав контракт з клубом з Нью-Йорка і повернувся в «Васко да Гама».

Хоча ще влітку, після повернення на батьківщину, Жунінью анонсував завершення кар'єри після закінчення бразильського сезону[10], крапку в його кар'єрі поставила випадкова травма. 10 листопада 2013 року на 10-й хвилині матчу проти «Сантоса» футболіст отримав забиття паху і був винесений з поля на ношах[11]. 30 січня 2014 року Жуніньо Пернамбукано оголосив про свій відхід з футболу[12]. На прощальній прес-конференції, що відбулася 4 лютого, він пов'язав своє рішення безпосередньо з листопадовою травмою[13].

1999 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії.

У складі збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 2001 року у Колумбії, розіграшу Кубка Конфедерацій 2005 року у Німеччині, здобувши того року титул переможця турніру, та чемпіонату світу 2006 року у Німеччині.

Всього за вісім років провів у формі головної команди країни 40 матчів, забивши 6 голів.

• Статистика виступів на сайті national-football-teams.com (англ.)
• Легендарний Жунінью Пернамбукану завершив кар'єру футболіста (укр.)
• Жуніньйо Пернамбукано на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Жуніньйо Пернамбукано на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)