Завалля (Кам'янець-Подільський район)
Зава́лля — село Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Розташувалося на лівому березі Збруча. Центр сільської ради (підпорядковані села — Вітківці, Кудринці, Червона Діброва). Сільську раду відновлено ухвалою облвиконкому від 26 лютого 1976.
| село Завалля | |
|---|---|
 Карстова печера Атлантида | |
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район/міськрада | Кам'янець-Подільський район |
| Рада | Завальська сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1565 |
| Населення | 582 |
| Площа | 1,507 км² |
| Густота населення | 386,2 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32337 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°36′08″ пн. ш. 26°20′10″ сх. д. |
| Водойми | річка Збруч |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Завалля | |
 Завалля | |
| Мапа | |
| |
Назва
Село названо Заваллям через своє розташування біля старовинного валу.
Географія
Клімат
| Клімат Завалля | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −0,7 | 1,1 | 6,5 | 15,0 | 20,8 | 23,8 | 24,8 | 24,3 | 20,4 | 14,1 | 6,8 | 1,7 | 13 |
| Середня температура, °C | −4,1 | −2,4 | 2,3 | 9,6 | 15,2 | 18,4 | 19,6 | 18,9 | 15,0 | 9,3 | 3,6 | −1,3 | 8 |
| Середній мінімум, °C | −7,5 | −5,9 | −1,8 | 4,2 | 9,6 | 13,0 | 14,4 | 13,5 | 9,7 | 4,6 | 0,4 | −4,2 | 4 |
| Норма опадів, мм | 31 | 30 | 30 | 51 | 71 | 98 | 96 | 61 | 51 | 33 | 34 | 36 | 622 |
| Джерело: climate-data.org | |||||||||||||
Історія
У документах Завалля відоме з 16 століття. До 18 століття було містечком.
Згідно податкового реєстру 1565 року, містечко Завалля Подільського воєводства належало Язловецькому, який платив податок із дворів (сош) 7 злотих і від трьох плугів[1] (с. 179).
1578 у Заваллі було 49 будинків і 245 мешканців.
Після турецького панування (1672—1699) Завалля у 18 столітті належало послідовно Коссаковським, Вельгорським, Конарським і Стажинським[2]. Наприкінці 18 століття його придбав Фаустин Дверницький.
Перший поділ Польщі (1772) поділив завальський маєток на дві частини, причому за Збручем залишилося близько 200 десятин поля.
1818 власницею Завалля була полковниця Юліана Дверницька — родичка Юзефа Дверницького. Вона мала 292 селянина чоловічої статі.
Наприкінці 19 століття Заваллям володіли: пані Дверницька — 868 десятин (зокрема, 126 десятин лісу та 129 десятин непридатної землі), товариство селян — 520 десятин, церква — 43 десятини.
Церкви та школа
Уже 1565 у Заваллі була церква. У 18 столітті це церква була Свято-Миколаївська церква. Документ за 1739 рік засвідчує, що вона була дерев'яна, покрита соломою, стара. 1748 тут була вже нова церква, теж дерев'яна, з трьома банями. У 1775–1777 збудовано й 1779 освячено нову церкву — кам'яну, з однією банею, хрещату. Збудовано її здебільшого коштом місцевого священика Якова Рудницького. 1896 встановлено новий іконостас. Дзвіниця була дерев'яною, стояла окремо від церкви. В церкві були ризи (білі, шовкові), пожертвувані імператрицею Катериною II.
Будинок священика збудували 1847. Службові приміщення священика й псаломщика та будинок псаломщика збудували 1880 коштом поміщика.
Церковнопарафіяльна школа діяла з 1887. Вона розмівалася в дерев'яному будинку, збудованому 1892 коштом селян за сприяння училищної ради.
Пам'ятки природи
Неподалік від села розташовані карстові печери — «Атлантида» і «Малишка-Киянка».
Відомі люди
У селі народився поет Іван Миколайович Васильчук (2 липня 1957) — автор збірок «Відлуння розіп'ятих скель» (1993), «Сонети» (2002), «Полонений птах» (2003), «Над вічним плином» (2005), «Кам'янець. Вінок сонетів» (2005). У селі є самодіяльний акторський колектив.
Охорона природи
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Примітки
- Jabłonowski, Aleksander (1 січня 1902). Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. Warszawa.
- Starzyńscy
Література
- Гарнага І. Звідки пішла назва. Завалля. Залісся // Прапор Жовтня. — 1971. — 11 грудня. — С. 4.
- Гуменюк С. К., Морський М. Д. Туристські маршрути Хмельниччини: Путівник. — Львів, 1983. — С. 61.
- Paweł Taranczewski. Patrząc na obraz Adama Chmielowskiego Zawale (пол.)
- Dwerniccy z Podola (пол.)
- Облікові дані на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з квітня 2019]
- Zawale (3), przy ujściu rzeki Kizi do Zbrucza, pow kamieniecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 483. (пол.)
