Зайцев Олександр Михайлович (хімік)

Зайцев Олександр Михайлович (20 червня (2 липня) 1841, Казань — 19 серпня (1 вересня) 1910, Казань) — російський хімік-органік, член-кореспондент Петербурзька Академія наук (1885).

Зайцев Олександр Михайлович
рос. Александр Зайцев
Народився 20 червня (2 липня) 1841
Казань, Російська імперія[1]
Помер 19 серпня (1 вересня) 1910 (69 років)
Казань, Російська імперія[1]
Місце проживання Gogol streetd, Казань
Sobolevlar-Levshin Housed[2]
Країна  Російська імперія
Діяльність хімік, викладач університету
Alma mater Kazan Second Male Gymnasiumd і Казанський державний університет
Галузь хімія
Заклад Імператорський Казанський університет
Вчителі Бутлеров Олександр Михайлович, Шарль Адольф Вюрц і Адольф Вільгельм Герман Кольбе
Аспіранти, докторанти Арбузов Олександр Єрмінінгельдович, Реформатський Сергій Миколайович, Yegor Wagnerd, Aleksandr Nikolayevich Reformatskyd і Andrey Lunyakd

 Зайцев Олександр Михайлович у Вікісховищі

Життєпис

1858 р. — закінчив 2-гу Казанську гімназію. Потім навчався на фізико-математичному факультеті Імператорского Казанського університета, закінчив у 1862 р.; учень О. М. Бутлеров. Після закінчення Казанський університет, протягом 1862—1865 рр. знаходився у закордонному відрядженні, працював у лабораторіях А. В. Г. Кольбе (Марбургський університет) та Ш. А. Вюрца (Вища медична школа в Парижі), де досліджував сульфони. Доктор філософії Лейпцигський університет.

У 1870 р. захистив докторську дисертацію «Новий спосіб перетворення жирних кислот у відповідні їм алкоголі» та був визнаним екстраординарним, а у 1871 р. — ординарним професором Казанський університет.

У 1885 р. - вибраний членом-кореспондентом Російська академія наук.

У 1905 р. - вибраний президентом Російського фізико-хімічного товариства.

Родина

Син купця Зайцева Михайла Савовича, торгівця чаєм. Два старших брати теж були купцями. Батько другий раз одружився з сестрою астронома М. В. Ляпунова Наталці — матері Олександра. Саме Ляпунов переконав свого двоюрідного брата віддати сина у гімназію.

У О. М. Зайцева був син, Микола Олександрович Зайцев, який став промисловцем (варив медичне мило).

Науковий доробок

Перша робота, яка стала основою всієї наукової діяльності була опублікована в аннали Лібіх у 1864 р.[3]

Найважливіші роботи:

  • "О действии азотной кислоты на некоторые органические соединения двухатомной серы и о новом ряде органических сернистых соединений, полученных при этой реакции" (Казань, 1867, магістерська дисертація);
  • "Новый способ превращения жирных кислот в соответствующие им алкоголи. Нормальный бутильный алкоголь (пропил-карбинол) и его превращение во вторичный бутильный алкоголь (метил-этил-карбинол)" (Казань, 1870, докторська дисертація);
  • "Курс органической химии" (Казань, 1890 - 1892);
  • "Образование и свойства непредельных спиртов" ("Журнал Русского Физико-химического Общества", 1876 и 1877):
  • "Новые исследования известковой и баритовой солей диэтил- и метилпропилуксусной кислот" (1881);
  • "Превращение бутиринового лактона в нормальную бутириновую кислоту" (1881);
  • "Синтез третичных предельных спиртов из кетонов" (1885);
  • "О реакции окисления олеиновой и элаидиновой кислот марганцовокислым калием в щелочном растворе" (1885).
  • Остання робота надрукована у 1907 р. у "Журнале Русского Физико-Химического Общества".

Всього надруковано близько 38-и його робіт і біля 100 робіт виконано разом з його учнями чи під його керівництвом.

Примітки

  1. Зайцев Александр Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1972. — Т. 9 : Евклид — Ибсен. — С. 294–295.
  2. http://uag.kzn.ru/docs/OPAiKN/pdf/205.pdf
  3. Зайцев Александр Михайлович. www.rulex.ru. Процитовано 21 квітня 2021.

Література

  • Реформатский А. Н. Биография профессор А. М. Зайцева // «Журнал Русского физико-химического общества. Часть химическая, отдел 1». — 1911. — Т. 43. 1 Вып. 6;
  • Реформатский С. Н., Альбицкий А. А. Ученая деятельность профессор А. М. Зайцева // «Журнал Русского физико-химического общества». — ;
  • Мусабеков Ю. С. История органического синтеза в России. — М., 1958.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.