Закарія Лаб'яд

Народився 9 березня 1993 року в місті Утрехт і починав грати у футбол на вулицях міста. Під час дня набору в дитячу команду місцевого клубу «Утрехт» йому було запропоновано грати за команду ЮСВ Елінквейк. У клубі його тренерами стали Джон Вельдман і Алі Афеллай (старший брат Ібрагіма Афеллая). Спочатку Лаб'яд був воротарем, але після одного тренування був переведений на позицію польового гравця[1].

Закарія Лаб'яд під час виступів за ПСВ. 21 вересня 2011 року.

З 2004 року Лаб'яд грав за юнацький склад ПСВ. Щоб відвідувати тренування клубу йому доводилося їздити до Ейндговена на таксі, пізніше він змінив вигляд транспорту на поїзд. Він дебютував у першій команді 25 лютого 2010 року у віці 16 років, вийшовши на заміну в матчі Ліги Європи проти німецького «Гамбурга» (3:2)[2]. Через три дні, 28 лютого, він дебютував у чемпіонаті Нідерландів в грі проти «Валвейка» (5:1)[3]. 18 квітня він забив перші голи за ПСВ, відзначившись дублем у ворота «Гронінгена» (3:1)[4].

З сезону 2011/12 став основним гравцем клубу і 8 квітня 2012 року Закарія з ПСВ виграв Кубок Нідерландів, вигравши у фіналі у «Гераклеса» з рахунком 3:0[5]. Всього виступаючи за рідний клуб взяв участь у 45 матчах чемпіонату.

2 липня 2012 року Лаб'яд офіційно перейшов у лісабонський «Спортінг», підписавши з клубом п'ятирічний контракт[6]. Ще у квітні португальський клуб оголосив, що Закарія перейде до команди влітку на правах вільного агента, підписавши попередній контракт, втім виявилось що його контракт був автоматично продовжений ще на рік, оскільки футболіст у останньому сезоні зіграв більше 30 матчів[7]. При цьому футболіст не погоджувався з опцією продовженням контракту[8]. В підсумку конфлікт було вирішено і португальський гранд виплатив за гравця 1 млн євро[9]. Втім у «Спортінгу» стати основним футболіст не зумів, зігравши у першому сезоні лише 19 матчів у чемпіонаті.

Не провівши у першій половині сезону 2013/14 жодного матчу через конфлікт з клубом[10], на початку 2014 року він був відданий в оренду на півтора сезони «Вітесс»[11]. Після повернення в «Спортінг» влітку 2015 року, Закарія виступав виключно за дублюючу команду, а у лютому 2016 року був знову відданий в оренду, на цей раз в англійський «Фулгем»[12], за який до кінця сезону зіграв дві гри у Чемпіоншипі. 31 серпня 2016 року «Спортінг» оголосив, що обидві сторони погодились розірвати контракт[13].

Після шести місяців без клубу, Лаб'яд підписав контракт на 3,5 року в січні 2017 року з «Утрехтом»[14]. В новій команді під керівництвом Еріка тен Гага, з яким вже спільно працював у ПСВ, Закарія швидко став основним гравцем.

У травні 2018 року Закарія Лаб'яд підписав чотирирічний контракт з «Аяксом»[15]., який заплатив за гравця 6 мільйонів євро. У цій команді Закарія знову возз'єднався із тренером тен Гагом. Станом на 15 серпня 2018 року відіграв за команду з Амстердама 1 матч в національному чемпіонаті.

2007 року дебютував у складі юнацької збірної Нідерландів до 15 років, а за збірною до 17 років був учасником юнацького чемпіонату світу 2009 року. Всього взяв участь у 16 іграх на юнацькому рівні, відзначившись одним забитим голом.

2011 року на запрошення технічного директора олімпійської збірної Марокко Піма Вербека Лаб'яд вирішив виступати за збірну Марокко[16][17]. Наступного року у її складі поїхав на Олімпійській ігри 2012 року у Лондоні[18], зігравши у всіх трьох іграх, втім його команда не вийшла з групи. Всього на молодіжному рівні зіграв у 17 офіційних матчах, забив 7 голів.

29 лютого 2012 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Марокко в товариській грі проти Буркіна-Фасо (2:0).