Закон України «Про санкції»

Закон передбачає 24 види санкцій, що можуть застосовуватися до іноземних суб'єктів, а також 25-й пункт «інші санкції»:

1. блокування активів — тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;
2. обмеження торговельних операцій;
3. обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України;
4. запобігання виведенню капіталів за межі України;
5. зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань;
6. анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;
7. заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;
8. заборона користування радіочастотним ресурсом України;
9. обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування;
10. заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також державних закупівель у інших суб'єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом;
11. заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України;
12. повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом;
13. заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;
14. припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;
15. заборона здійснення Національним банком України реєстрації учасника міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент іноземної держави;
16. заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;
17. запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю;
18. припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони;
19. заборона передання технологій, прав на об'єкти права інтелектуальної власності;
20. припинення культурних обмінів, наукового співробітництва, освітніх та спортивних контактів, розважальних програм з іноземними державами та іноземними юридичними особами;
21. відмова в наданні та скасування віз резидентам іноземних держав, застосування інших заборон в'їзду на територію України;
22. припинення дії міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
23. анулювання офіційних візитів, засідань, переговорів з питань укладення договорів чи угод;
24. позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення;
25. інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом.

Санкції можуть бути секторальними (щодо іноземної держави або невизначеного кола осіб певного виду діяльності) або персональними (щодо фізичних або юридичних осіб, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність).

Санкції застосовуються до держави чи особи, якщо їх дії:

• створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України,
• сприяють терористичній діяльності,
• порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави,
• призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.

Пропозиції щодо санкцій виносяться на розгляд Ради національної безпеки та оборони України Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Службою безпеки України.

Рішення щодо секторальних санкцій приймається РНБО, вводиться в дію указом Президента України та затверджується протягом 48 годин постановою Верховної Ради України.

Рішення щодо персональних санкцій приймається РНБО та вводиться в дію указом Президента України.

Рішення про скасування санкцій приймається органом, що їх прийняв, у разі якщо застосування санкцій привело до досягнення мети їх застосування.