Закусило Валерій Васильович

Валерій Закусило;
	Старший солдат
Загальна інформація
Народження	27 жовтня 1987; Сігулда
Смерть	18 січня 2020 (32 роки); Оріхове
Псевдо	«Морячок»
Військова служба
Роки служби	-2020
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	72 ОМБр
Війни / битви	Російсько-українська війна Бої за Бахмутку (з 2017);
Командування
	командир відділення
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Вале́рій Васи́льович Закуси́ло (27 жовтня 1987(19871027) — 18 січня 2020) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни[1].

Життєпис

Народився 1987 року у місті Сігулда (Латвія). До 1991 року мешкав у латвійському місті Вангажі. Після розлучення батьків разом із батьком повернувся на його батьківщину — у село Гуничі (Овруцький район, Житомирська область), де ходив до школи. Закінчив Житомирський агротехнічний коледж. Мешкав у місті Біла Церква (Київська область).

Під час війни спочатку проходив службу у 36-й окремій бригаді морської піхоти, а потім підписав контракт в 72-й бригаді. Старший солдат, номер обслуги кулеметного взводу роти вогневої підтримки.

18 січня 2020-го загинув від кульового поранення у голову внаслідок ворожого обстрілу в Попаснянському районі — біля села Оріхове увечері, тривав понад півтори години, з гранатометів та стрілецької зброї із боку окупованого села Березівське.

22 січня 2020 року похований у Білій Церкві, на Алеї Слави кладовища «Сухий Яр», в місті оголосили День жалоби[2]

Без Валерія лишилися батько Василь Степанович, мати (в Латвії), дві сестри (в Ірландії), дружина Гонтаренко (Закусило) Надія Володимирівна, дві сестри, дружина Надія та дві доньки — Анджеліна та Адель.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 50/2020 від 11 лютого 2020 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 18 січня[4][5].

Примітки

У зоні ООС загинув ще один солдат з Житомирської області
У Білій Церкві оголосили День жалоби за загиблим на Донбасі Валерієм Закусилом
Указ Президента України від 11 лютого 2020 року № 50/2020 «Про відзначення державними нагородами України»
В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 18 січня на YouTube

Джерела

Закусило Валерій Васильович // Книга пам'яті

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] У зоні ООС загинув ще один солдат з Житомирської області

[2] У Білій Церкві оголосили День жалоби за загиблим на Донбасі Валерієм Закусилом

[3] Указ Президента України від 11 лютого 2020 року № 50/2020 «Про відзначення державними нагородами України»

[4] В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.

[5] Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 18 січня на YouTube