Залізнична лінія Львів — Здолбунів
Залізнична лінія Львів — Здолбунів — одна з основних ліній Укрзалізниці. Пролягає від Львова в північно-східному напрямку через Броди до Здолбунова, міста в Рівненській області. Крім того, є відгалуження до Кременця та Мізоча, усі лінії мають колію 1520 м, основна лінія є двоколійною та електрифікованою, відгалуження одноколійні та не електрифіковані. Компанією керує Укрзалізниця, зокрема Львівська залізниця.
Залізнична лінія Львів — Здолбунів | |
---|---|
Залізнична станція у Бродах | |
Огляд | |
Розташування |
Львівська область, Рівненська область, Тернопільська область Україна |
Кінцеві станції | Здолбунів |
Обслуговування | |
Рік відкриття | 1869 |
Оператори | Укрзалізниця |
Технічні дані | |
Протяжність | 68 км |
Ширина колії | 1435 / 1520 мм |
Вид електрифікації | змінний струм |
Історія
Південно-західна частина нинішньої залізничної лінії між Львовом і Бродами (86 кілометрів) була відкрита для руху 12 липня 1869 р. як Галицька залізниця імені Карла Людвіга. Лінія, яка тоді розташовувалася в австрійській Галичині, була ліцензована ще 15 травня 1867 року.[1]
На підросійській території будівництво лінії Бердичів — Радивилів Києво-Берестейської залізниці було завершено 1874 року. Хоча рух до кордону був можливим з австрійської сторони ще з 28 серпня 1873 року. Паралельно дві колії (європейська колія 1435 мм і російська широка колія 1520 мм) йшли до наступної прикордонної станції.
Дві гілки до тодішнього Кременця (1896) та до цукрового заводу в Мізочі також були побудовані Російською залізницею до першої світовової війни та існують й донині.
Після закінчення Першої світової війни лінію обслуговувала Польська державна залізниця (пол. Polskie Koleje Państwowe), яка перевела російські ширококолійні лінії на європейську колію та об'єднала дві залізничні лінії, в 1939 році вона мала назву Львів — Красне — Здолбунів з номером 405[2].
У результаті окупації Східної Польщі Радянським Союзом незабаром після початку Другої світової війни в 1939 році залізнична лінія стала складовою радянської залізниці. відразу ж розпочалося переоснащення окремих ліній на широку колію (1520 мм), але це було зупинено в результаті нападу Німеччини на Радянський Союз у червні 1941 року. Після окупації залізнична лінія увійшла до складу Східної залізниці Великого Рейху. Маршрут Лемберг — Красне — Броди отримав номер 535.[3] Після закінчення війни лінія була повернута Радянською залізницею, яка перевела всю лінію на широку колію та інтегрувала її в свою мережу, яку з 1991 року входить до складу Української залізниці[4].
Примітки
Посилання
- Участок Тернополь — Львов (рос.)
- Участок Красне — Здолбунов (рос.)
- Участок Каменица-Волынская — Кременец (рос.)
- Участок Озеряны — Мизоч (рос.)