Замок Пелеш

Замок Пелеш (рум. Castelul Peleş) — літня резиденція румунських королів, розташована біля міста Сіная в повіті Прахова на півдні Румунії.

Замок Пелеш
Замок Пелеш

45°21′35″ пн. ш. 25°32′34″ сх. д.
Статус Пам'ятка архітектури національного значення
Статус спадщини культурна пам'ятка Румунії державного рівняd[1]
Країна  Румунія
Розташування Сіная в повіті Прахова в Румунії
Архітектурний стиль німецька школа та неоренесанс
Архітектор Carol Beneschd, Karel Zdeněk Límand і Wilhelm von Dodererd
Матеріал камінь, цегла
Засновник Кароль I
Засновано 1875
Перша згадка XIX століття
Будівництво 1873  
Власник Маргарита
Сайт Офіційний сайт замку Пелеш
Ідентифікатори й посилання
Замок Пелеш (Румунія)

 Замок Пелеш у Вікісховищі

Історія

Замок Пелеш
Замок Пелеш восени
Фреска у внутрішньому дворі
Замок Пелеш весною

Король Кароль I (1839–1914) вперше побував у цих місцях в 1866 році, вони нагадали йому рідну Німеччину, і він назавжди зачарувався ними. У 1872 році ці землі (приблизно 5,3 кв. км) купив король, після цього вони почали іменуватися Королівським доменом Синая, і призначалися для того, щоб стати королівськими мисливськими угіддями й літньою резиденцією монарха.

Перші три архітектурні проєкти замку фактично копіювали інші західноєвропейські палаци, і Кароль I відкинув їх, тому що вони були занадто дорогими й недостатньо оригінальними. Архітектор Йоганн Шульц представив цікавіший проєкт, який сподобався королю: невеликий палац або, скоріше, просторий маєток в альпійському стилі, що поєднує італійську елегантність з естетикою німецького неоренесансу. Вартість будівництва (за період між 1875 і 1914 роками) оцінювалася приблизно в 16 мільйонів золотих румунських леїв (приблизно 120 мільйонів сучасних доларів США).

Замок був закладений 22 серпня 1873 року. Одночасно зводилися інші будівлі, пов'язані з замком: будиночок охорони, мисливський будиночок, королівські стайні та ін. Крім того, була побудована електростанція, і Пелеш став першим електрифікованим замком у світі. Три або чотири сотні людей постійно працювали на будівництві замку. Королева Єлизавета під час будівництва писала у своєму щоденнику:

«Мулярами були італійці, румуни будували тераси, цигани були чорноробами. Албанці та греки працювали по каменю, німці та угорці були теслями. Турки обпалювали цеглу. Інженерами були поляки, а чехи — різьбярами по каменю. Французи малювали, англійці вимірювали — тут були сотні людей у національних костюмах, які розмовляли, співали, лаялися і базікали чотирнадцятьма мовами…»

Будівництво дещо призупинилося під час румунської війни за незалежність 1877–1878 року, але слідом потім дуже прискорилося. Бал з приводу інавгурації замку відбувся 7 жовтня 1883. У 1893 році в замку Пелеш народився Кароль II, наповнивши змістом ім'я, подароване замку королем Каролем I — «колиска династії, колиска нації».

У 1947 році після вимушеного зречення короля Міхая комуністи конфіскували всю королівську власність, включаючи маєток і замок Пелеш. Деякий час замок був відкритий для туристів, а в 1953 році оголошений музеєм. Маєток слугував також для відпочинку румунських діячів культури. В останні роки комуністичного правління, між 19751990, Ніколає Чаушеску закрив цю територію для відвідувань, сюди були допущені тільки обслуговчий персонал і служба охорони. Цікаво, що Чаушеску не любив замок і рідко відвідував його. Кажуть, працівники музею, знаючи, що подружжя Чаушеску страждає фобіями, пов'язаними зі здоров'ям, оголосили, що будівлю заражено небезпечним грибком Serpula lacrymans, який в 1980-х роках був дійсно дуже поширений, але вражав тільки деревину.

Після румунської революції 1989 року, замки Пелеш і Пелішор ​​знову були відкриті для туристів. У 2006 році румунський уряд оголосив про повернення замку колишньому королю Міхаю I. Незабаром після здобуття королем своєї власності переговори між ним і урядом поновилися, і Пелеш знову став національним надбанням, відкритим для публіки як історичний пам'ятник і музей. Натомість румунський уряд передав до королівського дому Румунії 30 мільйонів євро. З моменту свого відкриття замок Пелеш приймає щорічно майже пів мільйона відвідувачів. Він відкритий для відвідувачів з 9:00 ранку до 17:00 години вечора. З середи по неділю включно. У листопаді замок закритий. Зі 168 номерів відкриті 35.

У 2008 році замок використовувався на зйомках фільму «Брати Блум» — околиці замку зображували великий маєток в Нью-Джерсі, житло ексцентричної мільйонерки Пенелопи (у цій ролі знімалася Рейчел Вайс)[2].

Також замок використовували для зйомок різдвяних фільмів від Нетфлікс, а саме трилогії про вигадану країну Алдовію та її принца.

Архітектура

Тераса
Інтер'єр замку
Пам'ятник Каролю I

Архітектурний стиль замку є сумішшю архітектури німецької школи зі стилем неоренесанс. Першим архітектором замку був німець Йоганн Шульц (18761883), його наступником став чеський архітектор Карел Лиман. За своєю будовою і функціями Пелеш є палацом, але його називають замком. Основним архітектурним стилем є неоренесанс, але в фахверкових фасадах внутрішнього двору з їхніми розкішно розписаними стінами відчувається саксонський вплив, а в інтер'єрах, прикрашених багатим різьбленням по дереву і вишуканими тканинами, помітно вплив бароко. Замок Пелеш має 3200 кв. метрів площі, 168 кімнат, 30 ванних, розкішно обставлених і вишукано декорованих. Він має один із найкращих колекцій творів мистецтва східної та центральної Європи, яка включає скульптуру, живопис, меблі, зброя та обладунки, золоті й срібні вироби, вироби зі слонової кістки, порцеляна, килими та гобелени. Колекція зброї та обладунків налічує понад 4000 предметів. Східні килими вироблені в найкращих майстернях Бухари, Мосула, Испарті і Смірни. Вражає колекція севрської і мейсенської порцеляни, шкіри з Кордови, але найдивовижніше — це вручну розписані вітражі зі Швейцарії.

Перед головним входом розташована статуя короля Кароля I, роботи італійського скульптора Рафаеля Романеллі. Він автор і інших мармурових статуй, розташованих на семи терасах, які оточують замок, і відтворених також у стилі неоренесанс. Сади й тераси прикрашені фонтанами, сходами, левами та іншими декоративними елементами.

Галерея

Див. також

Примітки

Джерела та література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.