Замотаєв Геннадій Георгійович

Генна́дій Гео́ргійович Замота́єв (нар. 11 вересня 1968(19680911), м. Запоріжжя, Українська РСР — пом. 12 березня 2016, м. Запоріжжя, Україна) — український військовослужбовець, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, позивний «Пчєла». В мирному житті — підприємець, майстер з ремонту автомобілів.

Замотаєв Геннадій Георгійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 11 вересня 1968(1968-09-11)
УРСР, Запоріжжя
Смерть 12 березня 2016(2016-03-12) (47 років)
 Україна, Запоріжжя
Поховання Запоріжжя
Псевдо «Пчєла»
Військова служба
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 «Запоріжжя»
 93 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився 1968 року в місті Запоріжжя. Був старшиною внутрішньої служби загону технічної служби Державної пожежної охорони Запоріжжя[1]. По тому займався власним бізнесом з ремонту автомобілів.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України в серпні 2014 призваний за частковою мобілізацією як доброволець. 2 вересня прибув до новоствореного 37-го батальйону територіальної оборони Запорізької області (у подальшому — мотопіхотний батальйон). Виконував завдання в районі міст Авдіївка, Маріуполь та населених пунктів Приазов'я.

Солдат, водій 37-го окремого мотопіхотного батальйону «Запоріжжя» (в/ч польова пошта В6266) 93-ї окремої механізованої бригади.

5 квітня 2015-го близько 10:55 поблизу села Широкине, під час зміни позицій для покращення коригування вогню, позашляховик з військовими підірвався на протитанковій міні. Внаслідок вибуху загинули корегувальники старший лейтенант Дмитро Щербак і старший солдат Олег Макеєв. Солдат Замотаєв, який перебував за кермом автомобіля, дістав важких поранень, його відкинуло на 10 метрів від машини — відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку І ступеню, сильна контузія. Одразу ж був доставлений до реанімаційного відділення лікарні Маріуполя, а звідти — у Дніпро, до обласної лікарні імені Мечникова[2][3]. З 7 травня продовжив лікування у Запорізькому військовому шпиталі.

Після лікування та реабілітації був звільнений зі Збройних сил за станом здоров'я. Займався волонтерством, їздив до побратимів, допомагав ремонтувати техніку.

Помер 12 березня 2016 близько 8:00 на роботі, у Запоріжжі, через відрив тромбу. Напередодні повернувся з Маріуполя, куди їздив з гуманітарною допомогою.

Похований на Капустяному кладовищі міста Запоріжжя.

Сім'я

Залишились дружина Вікторія та четверо дітей. Син, Дмитро Замотаєв — майстер спорту України міжнародного класу з боксу, чемпіон України (2013), чемпіон Європи серед молоді (2013), бронзовий призер Чемпіонату світу (2015, Доха). 10-річна донька Аліна займається кікбоксингом. Молодша 4-річна донька Настя хвора на ДЦП.

Нагороди та відзнаки

Примітки
  1. Запорізькі рятувальники допомогли бійцю, який дивом лишився живий(рос.) // Індустріалка, 21 травня 2015
  2. Українські військові підірвалися на міні під Широкиним // ДеПо, 5 квітня 2015. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 30 грудня 2017.
  3. Для 37-го батальйону загиблі бійці — непоправна втрата Архівовано 13 квітня 2015 у Wayback Machine.(рос.) // Індустріалка, 6 квітня 2015
  4. Указ Президента України від 23 липня 2016 року № 310/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.