Зантоксилум

Цантоксил[1] (лат. Zanthoxylum), або ЗантоксилумНевідома назва рід, що налічує близько 250 видів листяних та вічнозелених дерев, чагарників та ліан родини Рутових котрі зростають теплих помірних та субтропічних районів у всьому світі.

Зантоксилум
Zanthoxylum americanumтиповий вид
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина: Рутові (Rutaceae)
Підродина: Zanthoxyloideae
Рід: Zanthoxylum
L.
Вікісховище: Zanthoxylum

Назва

Деякі з видів мають жовту серцевину, звідки походить їхня назва з давньогрецької ξανθός (xanthós, «жовтий») + ξύλον (xúlon, «дерево»).[2]

Будова

Дерева, чагарники або ліани. Стебла голі або опушені, іноді з шипами і колючками. Листя чергові, непарноперисті. Квітки дрібні, жовтувато-зеленуваті або білі, двостатеві або одностатеві. Оцвітина проста або подвійна, складається з 3-5-лопатевої чашечки і 3-5-пелюстного віночка, 3-5 тичинок і маточки з 1-5 стовпчиками. Плід — двостулкова коробочка. Насіння кулясті.

Ефектне насіння деяких видів роду зантоксилум, наприклад Зантоксилума повзучого (Zanthoxylum scandens) — великі, чорні блискучі, висовуються на довгих ніжках — фунікулусах — з розкритих плодів, розносяться птахами.[3]

Використання

З видів Zanthoxylum роблять чудові бонсаї, і в помірному кліматі їх можна вирощувати в приміщенні. Zanthoxylum beecheyanum і Zanthoxylum piperitum — два види, які зазвичай вирощують як бонсай.[4]

У харчуванні

Плоди декількох видів використовують для виготовлення прянощів.[4]

Спеції виготовляються з ряду видів цього роду, особливо з Zanthoxylum piperitum, Z. simulans, Z. bungeanum, Z. schinifolium Z. nitidum, Z. rhetsa, Z. alatum та Z. acanthopodium. Сичуанський перець найчастіше виготовляють подрібненням лушпиння, яке оточує ягоди Z. piperitum.[5] У штатах Махараштра, Карнатака та Гоа в Західній Індії ягоди Z. rhetsa сушать на сонці і додають до таких продуктів, як бобові та риба. Оскільки дерева плодоносять під час сезону мусонів, ягоди асоціюються з паралельним святом Крішни Джанмаштамі.[6]

Zanthoxylum americanum має їстівне насіння, що використовується як приправа, замінник перцю. Плід досить дрібний, приблизно 4 — 5 м у діаметрі, але зростає в щільних гронах, що полегшує збирання врожаю. Кожен плід містить одну насінину.[7]

У медицині

Види зантоксилуму використовувались традиційно для лікування карієсу, зміїних укусів, проблем кровообігу, шлункових захворювань, запалень, ревматичних та паразитарних захворювань. Хімічні властивості зантоксилуму вивчали багато вчених у всьому світі. З цього роду було виділено кілька класів сполук, таких як алкалоїди, кумарини та монотерпени. З них алкалоїди показали потенційну перспективу щодо практичного застосування: цитотоксичної, антималярійної, протизапальної, знеболюючої, противірусної та антибактеріальної активності.[8]

Галерея

Список літератури

  1. Труди ботанічного саду АН УРСР, 1949. Т. 1. С. 54
  2. Thomas, Val; Grant, Rina (2001). Sappi tree spotting: Highlands: Highveld, Drakensberg, Eastern Cape mountains (вид. 3rd). Johannesburg: Jacana. с. 260. ISBN 978-1-77009-561-8.
  3. Порядок рутовые (Rutales) [1981 - Жизнь растений. Том 5. Часть 2. Цветковые растения]. plantlife.ru. Процитовано 7 листопада 2020.
  4. Wilbur, C. Keith, MD. Revolutionary Medicine 1700—1800. The Globe Pequot Press. Page 23. 1980.
  5. Peter, K. V. (2004). Handbook of Herbs and Spices 2. Woodhead Publishing. с. 98–99. ISBN 978-1-85573-721-1.
  6. Bharadwaj, Monisha (2006). Indian Spice Kitchen. Hippocrene Books. с. 82–83. ISBN 978-0-7818-1143-9.
  7. Zanthoxylum americanum Prickly Ash - Northern, Common pricklyash, Northern Prickly Ash PFAF Plant Database. pfaf.org. Процитовано 7 листопада 2020.
  8. Nhiem, Nguyen Xuan; Quan, Pham Minh; Van, Nguyen Thi Hong (12 березня 2020). Alkaloids and Their Pharmacology Effects from Zanthoxylum Genus. Bioactive Compounds (англ.). doi:10.5772/intechopen.91685. Процитовано 7 листопада 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.