Засвистали козаченьки

«Засвиста́ли козаче́ньки», «За́світ вста́ли козаче́ньки» — українська народна пісня, авторство якої приписують напівлегендарній піснярці з Полтави Марусі Чурай[1]. У ній говориться про те, що козак, вірний своєму обов'язку, вирушає в дорогу — захищати рідну землю. Він змушений покинути матір, кохану дівчину. І просить свою неньку, коли з ним щось трапиться, прийняти його дівчину Марусю як за свою дитину. Пісня побудована у формі діалогу. Є традиційні для народної пісні звертання, зменшувально-пестливі слова, постійні епітети.

«Засвистали козаченьки»
Пісня
Випущено XVII століття
Жанр козацька пісня
Мова українська
Автор слів Маруся Чурай
Композитор Микола Лисенко
 Цей твір у  Вікіджерелах

Відомо багато варіацій. Іноді виконується повільно з виразним ліричним забарвленням, іноді — швидко, у маршово-похідному темпі[2][3].

Використання пісні у літературі та музиці
Маруся Чурай на українській марці

Першу відому публікацію пісні з назвою «Засвистали козаченьки» було видано в Санкт-Петербурзі в 1790 р. у збірці пісень «Молодчикъ съ молодкою на гуляньѣ съ пѣсельниками» в розділі «Пѣсни малороссійския»[4][5], у 1799 р. — в збірці пісень Семена Комісарова «Самой новейший отборнейший московской и санктпетербургской песельник» у розділі «Пѣсни малороссійския»[6]. У 1834 р. була видана в збірці Михайла Максимовича «Украинскія народныя пѣсни»[7]. Невдовзі стала відома широкому загалу завдяки Якову Кухаренку котрий 1836-го року включив її до п'єси «Чорноморський побит на Кубані»[8]. Згодом композитор Микола Лисенко, написавши до неї музику, ввів пісню до своєї опери «Чорноморці» (1872). Була популярна та входила до маршових збірників частин Київського та Одеського військових округів РІА[9]. У 1937 р. її використали композитори Левко Ревуцький та Борис Лятошинський, здійснюючи нову музичну редакцію опери М. Лисенка «Тарас Бульба». 1938-го С.Чернецький використав мотив цієї мелодії при написанні «Українського маршу» № 3.

В. Чемерис написав історичну повість «Засвіт встали козаченьки…» (1991)[10], вважаючи, що ця пісня — одна із «найславетніших» пісень Марусі Чураївни, адже її «мине лише небагато часу, підхопить і заспіває вся Україна — від сходу до заходу, від півдня до півночі»[2]. У творі використано понад 16 уривків з різноманітних пісень Марусі, пояснюється, як і за яких обставин ці пісні з'являлися[11].

Варіанти тексту пісні (уривки)

Перший рядок пісні має різночитання. Варіант «Засвистали козаченьки» використовували український етнограф Михайло Максимович, поет Степан Руданський, композитор Микола Лисенко; «Засвіт встали козаченьки» обстоювали радянські музикознавці Лідія Архимович, Микола Гордійчук[12], Леонід Кауфман[13]. Зустрічається й варіант «За світ встали козаченьки»[14].

Засвистали козаченьки
Засвистали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі.(2)


Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися,
Та й за свого миленького
Богу помолися!(2)


Зійшов місяць над водою,
А сонця немає.
Мати сина в доріженьку
Слізно проводжає:


«Іди, іди, мій синочку,
Іди, не барися,
За чотири неділеньки
Додому вернися!»(2)


«Ой рад би я, стара мати,
Ще й раніш вернуться,
Та щось кінь мій вороненький
В воротях спіткнувся.»(2)


(Приспів — Перший куплет)[15]

Засвіт встали козаченьки
Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі.
(…)
 — Яка ж бо то, мій синочку,
Година настала,
Щоб чужая дитиночка
За рідную стала?


Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі…

Засвистали козаченьки
Засвистали козаченьки
В похід з полуночі,
Виплакала Марусенька
Свої ясні очі.
(…)
 — Ой рада б я Марусеньку
За рідну прийняти,
Та чи ж буде вона, сину,
Мене шанувати?

 — Ой не плачте, не журітесь,
В тугу не вдавайтесь:
Заграв кінь мій вороненький —
Назад сподівайтесь!

Примітки
  1. Верменич Я. В. Історичні українські пісні // Сайт Інституту Історії України НАН України
  2. Чемерис В. Л. Її звали янголом смерті: Іст. повісті. — К.: Укр. письменник, 1999. — С. 204.
  3. Іван ЛЕПША, Микола ЧУБУК. За світ встали козаченьки/ Народня пісня // Мамаєва слобода
  4. Засвистали козаченьки // Молодчик с молодкою на гулянье с песельниками поющими новыя песни городския и деревенския, простыя, ухарския и самыя нежныя. — Спб.: Тип. Богдановича, 1790. — 182 с. — С. 179.
  5. Перетц В. Н. Малорусские вирши и песни в записях XVI—XVIII вв. Ч. 2. — СПб., 1899. — С. 105.(рос. дореф.)
  6. Комисаров С. И. Самой новейший отборнейший московской и санктпетербургской песельник… — Москва. Губернская типография у А. Решетникова, 1799. — С. 330.
  7. «Украинскія народныя пѣсни» 1834. — С. 140.
  8. А.Гнатишин «Наша пісня». Збірка пісень: Мельодії з текстом. друкарня «Союзу визволення України» 1917
  9. Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). — К.: Темпора книга 2 (48 с.) 2011. — 424 с.
  10. вперше надрукована у збірці «БОРИСФЕН — 90»
  11. Антоненко Т. О. Специфіка розкриття образу Марусі Чурай у повісті В. Чемериса «Засвіт встали козаченьки» // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 1 (212), 2011
  12. Архімович Л. Микола Віталійович Лисенко: Життя і творчість / Л. Архімович, М. Гордійчук. – 2-ге вид., випр. і доп. – К. : Мистецтво, 1963 . – 354 с. – С. 75.
  13. Леонід Кауфман. Маруся Чурай. 1967
  14. Глинчак Василь. Нехай Маруся плаче? Навколо однієї вигадки // Львівська пошта. — 2010. —7 серпня. — № 86 (971)[недоступне посилання з квітня 2019]
  15. Найближчий до народного варіант пісні за І.Козловським

Джерела та література
  • Дівчина з легенди. Маруся Чурай: Пісні / Л. С. Кауфман (упоряд., підгот. текстів та післямова) М.Стельмах (передм.). — К. : Просвіта, 2005. — 120с.
  • Чемерис В. Л. Її звали янголом смерті: Іст. повісті. — К.: Укр. письменник, 1999. — 239 с. ISBN 966-579-029-3.
  • Чемерис В. Л Ордер на любов / В. Л. Чемерис. — Харків: Фоліо, 2010. — 443 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.