Заснування Катеринослава

Офіційна історія міста розпочалась у 1776 році, коли російська імператриця Катерина II вирішила збудувати «Південну пальміру», порівнюючи її зі столицею Російської імперії Санкт Петербургом — «північною Пальмірою». Планувалось побудувати вищий за папський Собор Святого Петра у Римі (Ватикан). Величезним планам не було дано збутися. Плани були забуті коли Катерина ІІ померла.

В результаті російсько-турецьких воєн 1768—1774 рр. та 1787—1791 рр. землі Південної України відходять до Російської імперії й починають активно колонізуватися російським урядом. Це дає поштовх заснуванню нового столичного міста Катеринослав і розвиток вже щільно колонізованого козаками придніпровському краю. У 1775 році тут створюється Азовська губернія.

Щоб керувати цими землями, потрібен був адміністративний центр. Таким центром повинен був стати Катеринослав. 18 червня 1775 року на генеральній мапі Азовської губернії було означено місце розташування губернського центру, а 14 жовтня складено план запроектованого губернського міста на р. Кільчені при впадінні у Самару. Для заснування Катеринослава попервах була обрана місцевість «при впадінні річки Кільчені в Самару, в 3 верстах від історичного Старо-Самарського ретраншимента або Богородицької фортеці».[1]

У «Деле о г. Екатеринославе за 1776 р.» мається рапорт губернатора В. О. Черткова — Г. Потьомкіну від 23 квітня 1776 р. і при ньому кошториси і плани будівництва міста та прилеглих укріплень (дивись додаток до довідки). У тому ж 1776 р. розпочалося будівництво міста.

На початку червня 1778 року губернатор В. О. Чертков перебрався в нове місто з усіма відділеннями Азовської губернської канцелярії.

У 1782 р. м. Катеринослав налічувало 2194 душі населення, мав чотири церкви — російську, грецьку, католицьку і вірменську, мав два училища для дітей дворян і різночинців. Для залучення у місто торгових людей запровадили чотири ярмарки. Окрім цього, по неділях дозволено було улаштовувати торги, на які приїздили не тільки мешканці довколишніх містечок, але й продавці з Кримського півострова.

Цей Катеринослав опісля називався Першим (Катеринослав І), Лівобережним, Кільченським.

Але незабаром з'ясувалося, що місце для губернського центру було обрано досить невдало: під час весняних і осінніх повеней все заливалося водою, що призводило до спалахів епідемій, а найголовніше — місто було далеко від судноплавного до початку порогів Дніпра. .Це призвело до того, що наказом Катерини II від 22 січня 1784 р. Катеринослав перенесли на правий берег Дніпра на підвищену місцевість.

9 травня 1887 р. громадськість Катеринослава відзначала сторіччя міста (тобто від дня закладення Преображенського собору під час подорожі Катерини II 1787 р. південними землями). Серед інших заходів до цього ювілею поставлено було за мету створити літопис міста; зверталася увага на те, що м. Катеринослав на правому березі має ще й свою історію на лівобережжі, де він був закладений попервах як губернське місто.

До питання історії м. Катеринослава в дореволюційний період зверталися:

• Єпископ Феодосій (Макаревський) «Материалы для историко-статистического описання Екатеринославской епархии» (Екатеринослав, 1880),
• А.Я. Фабр «Географическая и статистическая записка о городе Катеринославе» («Вестник императорского Русского Географического общества», 1853),
• К. М. Корольков «Столетний юбилей города Екатеринослава (1787- 9-го мая -1887)» (Екатеринослав, 1887),
• «Сведения об историческом развитии г. Екатеринослава» (Склав Н. О. Набіркін, Екатеринослав, 1910);
• А. Г. Богуміл «К истории управлення Новороссией кн. Потьомкиним» (Екатеринослав, 1905),
• М. М. Владіміров «Первое столетие города Екатеринослава 1787—1887» (Катеринослав,1887)

та інші.

Окремо стоїть робота Д.І. Яворницького, як професійного історика. Д.І. Яворницький залучив не тільки фактичний матеріал з робіт своїх попередників (В. Бєднова, А.Богуміла, І. Вертоградова, М. Владімірова, М. Королькова, Ф. Локтя, Г. Надхіна, Гавриїла (Розанова), Феодосія (Макаревського), мемуарну літературу, матеріали з «Екатеринославского юбилейного листка» та інших місцевих періодичних видань, але й широко використовував джерела з власного документального збірника «До історії степової України» (Дніпропетровськ, 1929).

У 1970-х роках до питання визначення дати заснування м. Катеринослава зверталися наукові працівники Дніпропетровського історичного музею — заст. директора з наукової роботи Г.І. Шевченко. Працюючи у центральних архівах, він вводить до наукового обігу цілу низку документів, які доводять, що датою заснування м. Катеринослава треба брати 1776 р. (Перелік документів і коротка аргументація додається окремо).

Що ж до питання про дату 1635 р. — згадка про Кодацьку фортецю — як дату заснування Катеринославу, то справа стоїть так: Дійсно, в Указі Катерини II про перенесення міста Катеринослава на правий берег Дніпра говориться: «Губернскому городу под названием Екатеринослав быть по лучшей удобности на правой стороне реки Днепра у Кодака….» (22 генваря 1764 года). По-перше, тут Кодак має загальну назву (тобто не говориться Новий чи Старий), насправді ж у документах Потьомкіна йдеться про Новий Кодак, і що це саме так, доводить подальший перебіг подій і їх фіксація у документах: «Так как население и все власти из первого Екатеринослава, бывшего на берегу Кильчени, вышли, а новый город едва начинал строиться, то вся администрация военная и гражданская, в ожидании построения города и наблюдениями за работами по устройству всех казенных и общественных зданий временно помещена в Нових Кайдаках».

По-друге, не забуваймо, що йшли війни і мапи, плани місцевості складали військові люди, і укази відповідно це відбили (Г. Потьомкін теж знав військову справу) і назва Кодак використана як військово-стратегічний орієнтир для прив'язки цивільних об'єктів, хай навіть у минулому, але мається на увазі (і у документах Потьомкіна) саме Новий Кодак, який теж на той час (XVIII ст.) був військово-стратегічним пунктом — там відбувалася переправа через Дніпро.

Паралель: сам же Потьомкін зазначає І.М. Синельникову (губернатору): «…предписываю Вам, по принятию означенной суммы, приступить немедленно к заготовлению материалов и припасов, сколь можно в большем числе, поблизости к назначенному от меня под город месту, где теперь находится деревня Половица».

У документах (наведені у довідці) XVIII ст. Катеринослав І прив'язується до ретраншименту, фортеці, тобто до військово-стратегічного пункту, а історик Яворницький (цивільна людина) прив'язує Катеринослав І не тільки до ретраншименту, але й до с. Лошаківка (яке теж існувало у XVIII ст.).

У складених планах забудови Катеринослава II І.Є. Старова та інших ніякі вулиці і проспекти не тягнуться (навіть у планах) до Нових, а тим більше до Старих, Кайдак, які і нині (Старі) не входять адміністративне до меж міста. Нові ж Кайдаки нині є частиною міста.

Безперечно, Старі Кодаки (Кодак) відіграли велику роль у розвитку нашого краю. Війни з Османською імперією за цю територію, незважаючи на назву російсько-турецькі, велися в основному українськими козаками, українськими кров'ю і потом, і подальше заселення краю та його процвітання зобов'язані саме великій працездатності та любові до землі саме українського селянина.

Директор Дніпропетровського Історичного музею Капустіна Н.І.

Додаток — перелік документів з російських архівів щодо історії Катеринослава:

З документальних матеріалів Центрального Державного Архіву древніх актів (російська абревіатура ЦГАДА) і Центрального Державного воєнно-історичного архіву (російська абревіатура ЦГВИА) видно:

1. До жовтня 1775 р. в урядових закладах Росії було вирішено питання про будівництво губернського міста — центра Азовської губернії, поки ще без назви і означено розташування цього міста на р. Кільчені при впадінні її у р. Самару. Про це свідчать:

а) представлення губернаторів Новоросійської і Азовської губерній, про будівництво фортець на Дніпровській лінії і губернського міста, направлено на адресу Г. О. Потьомкіна у другій половині 1775 р. (ЦГИА — ф.52 оп.194,д.243,ч.І,лл.40-41). б) приблизна генеральна мапа Новоросійської і Азовської губернії, на якій означено місце розташування губернського міста — центра Азовської губернії на р. Самарі, складена 18 червня 1775 р. (ЦГВИА, ф ВУА, д.20123) в) план запроектованого губернського міста на р. Кільчені при впадінні її у р. Самару, складений 14 жовтня 1775 р.(ЦГАДА ф.16. оп.І.д.690) г) укази Катерини II Правлячому Сенату від 14 лютого 1775 р; 27 червня 1775 р.; ордер Г. О. Потьомкіна від 31 серпня 1775 р. та інші документи.

У другій половині 1775 Р. і у першій половині 1776 р. велося проектування будівництва міста, а у другій половині 1776 р. місто було вже закладено, що підтверджується такими документами: а) «Дело о г. Екатеринославе за 1776 г.», в якому мається рапорт губернатора Черткова Г. О. Потьомкіну від 23 квітня 1776 р. і при ньому кошториси і плани на будівництво міста та прилеглих укріплень (ЦГАДа СССР ф.1б, оп.І,д.690) б) ордери Г. О. Потьомкіна, від 16 квітня 1776 р., в якому він наказує губернатору М.Черткову на основі Указу Правлячого Сенату надати плани і кошториси на кам'яні будівлі губернських закладів (ЦГВИА ф.52,оп.194,д.136,ч.І,л.188) і, від 22 жовтня 1776 р., з приводу подання на адресу Сенату рапорту про призначення коменданта у губернське місто (там же, д. 13б, ч. П, л.308, 308 зв. бік) в) ордер Г. О. Потьомкіна М.Черткову від 2 лютого 1777 р., в якому він сповіщає , що представлені плани фортець і губернського міста ним підписані і пропонує продовжувати будівництво.

З наведеного документу видно, що на 1777 р. передбачалося продовження будівництва фортець і міста, а не початок його. Враховуючи, що у XVIII ст. будівництво міста велося тільки весняно-літньої пори, то можна зробити висновок, що — заснування міста Катеринослава відбулося не пізніше вересня 1776 р.(у попередніх документах згадувалася дата 1778 року — освячення храму у Катеринославі І архімандритом Булгарісом).

3. У 1777,1778 рр. велося інтенсивне будівництво міста. Влітку 1778 р. місто в основному вже було збудоване і до нього переїхали усі губернські заклади. Це підтверджують:

а) рапорт М.Черткова від 11 жовтня 1777 р. (ЦГАДА ф.16, оп.І,д.588,ч. П,л.103-105) б) план міста за 1781 р. з таблицею про витрати коштів на будівництво міста за 1777, 1778, 1779, 1780 рр. в) указ Правлячого Сенату від 20 липня 1778 р. про переведення з Бєлєвської фортеці до м. Катеринослава губернатора і губернського правління «Полний свод законов Российской империи», т. ХХ стор.73).

4. У 1784 р. у зв'язку з утворенням Катеринославського намісництва (1783, 1784 рр.) і у зв'язку з тим, що місцевість Катеринослава І виявилася в багатьох аспектах незручною і незадовільною, то губернський центр переноситься на правий берег Дніпра.

«Губернскому городу под названием Екатеринослав быть по лучшей удобности на правой стороне реки Днепра у Кайдака…» 23 января 1784 года.