Заставці (Чортківський район)

Поблизу с. Заставці виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, трипільської, комарівсько-тши-нецької культур.

Згадується 12 березня 1470 року в книгах галицького суду [3].

Перша писемна згадка — 1478 р.

Діяли «Просвіта», «Союз українок» та інші українські товариства, кооператива.

У 1944–1950-х рр. Заставці стали центром зв’язку для ОУН та УПА. Село зазнало великих втрат:

• загинули Григорій Бойко (1927–1946), Микола Гальма (1902–1947), Іван Годич (1919–1944), Петро Гринишин (р. н. невід.–1944), Іван (1924–1945), Микола (1922–1944) і Михайло (р. н. невід.–1944) Джиджори, Василь (1921–1941) і Григорій (1924–1945) Залізняки, Володимир (1926–1946), Іван (1906–1941) та Іван (1921–1945) Кісі, Григорій (1922–1944), Іван (1918–1945), Марія (1920–1945) і Микола (1914–1945) Коломийці, Іван Лупак (1925–1946), Василь Новіцький (1922–1945), Іван Савіцький (р. н. невід.–1945), Петро Шпунт (1926–1944), Іван (1921–1944) і Петро (1915–1946) Яремки та інші.

Із мобілізованих на фронти Другої світової війни:

• пропали безвісти: Степан Блукало (1919 р. н.), Григорій Джиджора (1910 р. н.), Петро Джиджора (1900 р. н.), Михайло Качур (1918 р. н.), Йосип Медвідь (1902 р. н.).

На спецпоселення в Сибір були вислані:

• Марія Баглай (1924 р. н.), Ганна Бернацька, Ярослав Бойко (1928 р. н.), Катерина Дунець (1923 р. н.), Ганна Каськів (1926 р. н.), Ганна (1934–1954), Іван (1931 р. н.), Микола (1909–1953) і Текля (1910–1951) Коржановські, Вікторія Михайлюк (1925 р. н.), Семен Небесний (1917–2001), Теодор Новіцький (1910–1991), Ярослав (1936 р. н.), Іван, Петрунелія, Христина, Юрко Шулики та інші.

В червні 1957 року у Заставцях внаслідок повені знищені прибережні будинки, були людські жертви.

Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району. Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району[4].

Церква Різдва Пресвятої Богородиці 1890

• Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1890 р.; дерев'яна)[1]
• каплиця (цегляна, 2007 р.).

Споруджено:

• пам'ятний хрест на честь скасування панщини (1848 р.)
• братська могила воїнів УПА (в лісі — урочище «Романова долина», біля села; 1944 р.)
• пам'ятник (погруддя) Тарасу Шевченку (1991 р.)
• символічна могила Борцям за волю України (1991 р.)
• скульптура («фігура») Божої Матері (2008 р.).

Діють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, сільська рада, фельдшерський пункт, магазин.

У Заставцях народилися:

• Іван Джиджора — історик, публіцист
• Гриник Петро Петрович
• Григорій — Архієпископ Запорізький і Мелітопольський (в миру Качан Ярослав Михайлович)
• Арсеній (Качан) — ієромонах, благочинний Замкового Свято-Архангельського монастиря м. Луцька Волинської єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату.
• о. Василь Джиджора — хорунжий УГА, релігійний та громадський діяч в Україні (до других «совітів»), Словаччині, Німеччині, США[5]
• о. Г.Петришин — релігійний діяч.

• М.Бігус, Д.Грещина, В.Лупак. Заставці / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
• Уніят, В. Заставці [Текст] /В. Уніят, І. Федечко // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 57—59 : фот.