Захист складу в Артемівську

Українською владою було організовано вивезення зброї зі складу з перших чисел березня 2014 року.[1]

19 квітня 2014 року сили з 3-го полку спеціального призначення посилили гарнізон арсеналу зберігання стрілецької зброї в с. Парасковіївка.[2]

Олександр Трепак, разом із кількома розвідувальними групами відбув у район міста Бахмут (на той час — Артемівськ). Спільно з підрозділами спеціального призначення Військової служби правопорядку, кіровоградці охороняли Центр забезпечення бронетанковим озброєнням, розташований в Бахмуті (1282-й центр забезпечення бронетанковим озброєнням та технікою — в/ч А2730) та базу зберігання стрілецької зброї в селі Парасковіївка (в/ч А-4176).

7 червня в місті поранили та взяли в полон командира бази бронетанкових військ Володимира Чоботка. Група Пекаря в кількості 6 чоловік по тривозі виїхала білим цивільним фургоном його діставати. В такій же цивільній машині їм на зустріч виїхала група бойовиків. Зам командира групи третього полка з позивним Мерзавчик, зорієнтувався першим – машину бойовиків розстріляли з автоматів. За кілька секунд було ліквідовано три бойовика, одного поранено та одного взято в полон. Серед вбитих бойовиків виявився «комендант міста Артемівськ» Велес. Група Пекаря забрала зброю та документи бойовиків.[3]

Зовнішні відеофайли
	1. Перестрілка в Артемівську // 19 червня 2014

Розвідгрупа з 8 бійців спецпризначення розпочала операцію з пошуку та евакуації важкопораненого офіцера. Для цього довелося захопити блокпост сепаратистів на в'їзді до міста та утримувати його протягом 3 годин, щоб дати змогу іншій групі евакуювати пораненого на гвинтокрилі. Під час бою, командир підрозділу Олександр Трепак, отримав вогнепальне поранення ноги, але від евакуації відмовився і протягом двох діб керував відбиттям атак бойовиків на Центральну артилерійську базу озброєння.

Ми добре розуміли, що російські найманці намагатимуться заволодіти бронетехнікою та стрілецькою зброєю, тож підготували надійні пости та секрети, морально налаштувалися на зустріч “гостей”[4]

Так і сталося. Перший штурм відбувся з боку Горлівки, який спецпризначенці відбили за допомогою гранатометів. Наступний наступ відбувся за підтримки мінометного вогню, в наступ пішов танк Т-64 та піхота, та й ця спроба не мала успіху. Українські воїни придушили міномет, відсікли піхоту та підбили бойову машину супротивника.

Бої за військові склади в Бахмуті стали одним з перших випадків застосування танків Т-64 з боку російських терористів. Вперше, про наявність на озброєнні бойовиків танків Т-64, захисники бази дізнались ще вночі, з 20 на 21 червня — з танку була розстріляна сусідня з військовою частиною будівля АТП. Після цього випадку українські військові вирішили посилитись і «реанімували» один Т-64 та одну БМП-2 із наявних на зберіганні (всього на базі зберігалось 260 танків Т-64, Т-80 і Т-72, 270 БТР, 227 БМП, 129 БРМ-1К)[5].

Наступного дня після атаки на блокпост № 1 «Рибгосп», 27 червня 2014 року, російські бойовики здійснили масштабну (як на той час) атаку на базу. Вночі вони обстрілювали з підствольних гранатометів та стрілецької зброї військові частини, дислоковані в місті Бахмут[6]. Серед залученої ними техніки був танк Т-64БВ. Захисники бази вели вогонь по ньому із РПГ-18 та РПГ-22, проте підбити його не вдалось і він зміг самотужки покинути місце бойового зіткнення. Водночас відбувався штурм військової частини А-4176, де в результаті бою, був підбитий та захоплений Т-64БВ російських бойовиків[5]. Вилучений у бойовиків танк був перевірений на приналежність: серійний відсутній в реєстрі українських танків, а встановлена акумуляторна батарея належала 205-й окремій мотострілецькій бригаді (Будьонновськ, Ставропольський край, РФ)[7]. Це був один з трьох танків, які були помічені ЗМІ на озброєнні російських терористів на той час[8].

Російський Т-64БВ № 5 узятий трофеєм під час захисту бази. 27 червня 2014

Проросійські сили втратили танк Т-64БВ з бортовим номером 5, його взяли трофеєм українські бійці.

Було захоплено також вогнемет РПО-А «Шмель» російського виробництва з написом «З Росії з любов'ю». За інформацією Міністерства оборони України, цю зброю також було привезено з Росії.[9]

• Трофейний вогнемет РПО-А «Шмель»
• 
  Загальний вид. Червень 2014.
• 
  Маркування.
• 
  Маркування.

Успішне відбиття атаки бійцями спецпризначення і військовослужбовцями військових частин А2730 і А4176 мало важливе значення, адже в руки бойовиків не потрапили величезні запаси бойової техніки, зброї та боєприпасів, які знаходилися в Центрі забезпечення бронетанкового озброєння в Артемівську і базі зберігання стрілецької зброї в селі Параскеєвка.

За успішне виконання бойового завдання Олександр Трепак отримав звання «полковник», орден Богдана Хмельницького ІІІ ст. та іменну вогнепальну зброю.

Військовослужбовці частин А2730 і А4176 не були згадані чи представлені до нагород.

• 2572-га центральна артилерійська база озброєння — (в/ч А4176)

• Кіровоградський рахунок
• Історія одного подвигу
• Поки іде війна — буду командиром загону
• Пять штурмов артемовской базы(рос.)
• Спогади спецпризначенця: як відстояли арсенал в Артемівську
• Роман Сініцин, Оборона Артемівська. Епізоди // facebook, 21 липня 2016