Т-80

Т-80 — основний бойовий танк виробництва СРСР. Перший у світі серійний танк з єдиною газотурбінною силовою установкою[1]. Прийнятий на озброєння радянської армії у 1976 році. Перші серійні зразки, розроблені СКБ-2 на базі Т-64, випускались на «Кіровському заводі» в Ленінграді. В нинішній час експлуатується збройними силами Росії, України, Білорусі, Південної Кореї, Кіпру і Пакистану. Остання його модифікація, Т-84, продовжує випускатися в Україні.

Т-80

Т-80Б в музеї історії танка Т-34, Московська область
Тип основний бойовий танк
Походження  СРСР
Історія використання
На озброєнні 1976 — нині
Оператори див. Оператори
Історія виробництва
Розробник Миколай Попов, ЛКЗ
Розроблено 1967 — 1975
Виробник ЛКЗ
ОЗТМ
Вартість одиниці $ 2.2 млн. Т-80У (1994)
Виготовлення 1976 — 1998
Виготовлена
кількість		 5.404 (на 2005 р.)
Варіанти див. Модифікації
Характеристики (Т-80Б/Т-80У)
Вага Т-80Б: 42,5 т
Т-80У: 46 т
Довжина Т-80Б: 7,4 м
Т-80У: 7 м
Ширина Т-80Б: 3,4 м
Т-80У: 3,603 м
Висота Т-80Б/Т-80У: 2,202 м
Екіпаж 3
Броня 100–242 мм
Головне
озброєння
 125-мм гармата 2А46-1
Другорядне
озброєння
 1 × 12,7-мм НСВТ
1 × 7,62-мм ПКТ
Двигун ГТД-1000Т
1000 кс
Дорожній просвіт Т-80Б: 0,38 м
Т-80У: 0,446 м
Операційна
дальність
 335 км
Швидкість 70 км/год
Т-80 у Вікісховищі

Історія

Перший «кіровський» газотурбінний танк нового покоління, «об'єкт — 219сп1», виготовлений в 1969 році, зовні був подібний дослідному харківському газотурбінному Т-64Т. На машині був встановлений двигун ГТД-1000Т потужністю 1000 к. с., розроблений НПО ім. В. Я. Климова. Наступний «об'єкт — 219сп2» — вже значно відрізнявся від Т-64: випробування першого прототипу показали, що встановлення нового, потужнішого двигуна, збільшена маса і змінені динамічні характеристики танка вимагають внесення істотних змін в ходову частину. Потрібна була розробка нових ведучих і напрямних коліс, опорних та підтримувальних котків, гусениць із покритими гумою біговими доріжками, гідроамортизаторів і торсіонних валів з покращеними характеристиками. Була змінена і форма башти. Від Т-64А збереглися гармата, боєприпаси, автомат заряджання, окремі вузли і системи, а також елементи бронезахисту.

Характеристики

Т-80У:

Модифікації
  • Об'єкт 219Сп1 поч.1970-х рр. Дослідний танк-прототип, створювався як варіант Т-64 з газотурбінним двигуном.
  • Об'єкт 219Сп2 поч.1970-х рр. Перед серійний зразок з новою ходовою частиною (гусениці з прогумованою доріжкою та ГМШ — гумово-металічні шарніри, прогумовані опорні котки).
  • Т-80А. Об'єкт 219Сп2. 1976 р. Базовий варіант з двигуном ГТД-1000Т (1000 к.с.) та баштою Т-64А, 125-мм гарматою 2А46-1 з тепло-захисним кожухом, електромеханічним механізмом заряджання (подібним до встановленого на Т-64А) та оптичним прицілом-далекоміром ТПД-2-49. Бойова маса 42 т. Серійно випускався з 1976 по 1978 рр. в Харкові до Т-80УД.
  • Т-80Б. Об'єкт 219Р. 1978 р. Встановлені: комплекс управління озброєнням (КУО) 9К112-1 «Кобра» і система управління вогнем (СУВ) 1А33 (лазерний приціл-далекомір 1Г42, БВ 1В517, стабілізатор 2Э26М, блок дозволу пострілу 1Г43, комплект датчиків), гармата 2А46-2, система запуску димових гранат 902А «Туча», посилено бронювання башти; з 1980 р. встановлюється двигун ГТД-1000ТФ (1100 к.с.) та башта, уніфікована з Т-64Б; з 1982 р. встановлюється гармата 2А46М-1 «Рапіра». Бойова маса 42,5 т.
  • Об'єкт 219РД. Дослідний зразок, укомплектований дизельним двигуном А-53-2, потужністю 1200 к.с.
  • Об'єкт 219Е. Дослідний зразок.
  • Об'єкт 644. Дослідний зразок, укомплектований дизельним двигуном В-46-6.
  • Об'єкт 478. 1976 р. Дослідний зразок; шасі Т-80 з дизельним двигуном 6ТД і баштою «об'єкта 476».
  • Т-80БК. Об'єкт 630. Командирський варіант Т-80Б з додатковою установкою навігаційної та радіоапаратури.
  • Т-80БВ. Об'єкт 219РВ. 1985 р. Серійний варіант Т-80Б з навісним динамічним захистом «Контакт». Бойова маса 44,5 т.
  • Т-80БВК. Командирський варіант Т-80БВ, аналогічно Т-80БК, але з навісним динамічним захистом.
  • Т-80БМ1. Дослідний зразок Т-80Б із встановленим комплексом активного захисту «Арена-Э».
  • Об'єкт 219А. Дослідний зразок Т-80 з литою баштою «об'єкта 476». Існував зразок з навісним динамічним захистом. Став прототипом Т-80У.
  • Т-80У. Об'єкт 219АС. 1985 р. Встановлені: КУО 9К119 «Рефлекс» та комплекс управління зброєю 1А45 «Іртиш» (лазерний приціл-далекомір 1Г46, електронний балістичний обчислювач (БО), стабілізатор 2Э42, ПрНК ТПН-4С, комбінований нічний приціл ТПН-4 «Буран-ПА»), гармата 2А46М-1, система пуску димових гранат 902Б «Туча», ППО 3ЕЦ13 «Інєй», нова комбінована броня із вбудованим ДЗ; з 1990 р. встановлювався двигун ГТД-1250 (1250 к.с.) і КУО 9К119М «Інвар». Бойова маса 46 т.
  • Т-80УК. Поч.1990-х рр. Серійний командирський варіант Т-80У. Встановлені: система «Штора-1», тепловізор «Агава-2» (не на всіх), новий датчик параметрів атмосфери, радіостанції Р-163У и Р-163К, навігаційна система ТНА-4, система дистанційного підриву осколково-фугасних снарядів, автономна енергоустановка АБ-1-П28.
  • Т-80УМ. 1992 р. Модернізований варіант Т-80У (тепловізор «Агава-2», радіопоглинаюче покриття, радіостанція Р-163-50У).
  • Т-80АТ. Варіант глибокої модернізації Т-80УМ (двигун ГТД-1250Г, гармата 2А46М-4, вбудований ДЗ «Кактус», зварна башта нової конструкції з АЗ в кормовій ніші, нова СУВ з тепловізором, комплектом датчиків, супутникової навігації, танкової ІУС, система «Айнет»).
  • Т-80УЕ. 1995 р. Варіант Т-80УМ, розроблений спеціально для грецького тендеру; встановлені гідрооб'ємна передача та нові органи управління.
  • Т-80УМ-1 «Барс». 1997 р. Варіант Т-80УМ з комплексом активного захисту «Арена-е»; встановлений двигун ГТД-1250Г, гармата 2А46М-4, додатково обладнаний такими системами і комплексами: «Штора-1», «Велиж», ТВН-5, Р-163-50У, Р-163УП, системою кондиціювання повітря.
  • Т-80У(мод.) 2001 р. Модернізований варіант Т-80У, обладнаний гарматою 2А46М-4; удосконалений приціл 1Г46М, танкова ІУС 1В558, приціл командира ТО1-К04, стабілізатор 2Э42М, система заміру параметрів атмосфери Т04В-8, система 1еЦ29, теплоізольований МТВ, кондиціонер.
  • Т-80УЕ-1. Модернізація Т-80БВ. Включає встановлення башти від утилізованих танків Т-80УД (аналогічна Т-80У), удосконалений СУВ 1А45-1 і ряд інших вдосконалень.
  • Т-80УА (пізніше 2001 р., до 2009 р.) — варіант єдиної модернізації всіх випущених до Т-80У танків Т-80, що стоять на озброєнні ЗС Росії. Розроблений КБ ОЗТМ. Модернізація за устаткуванням до рівня Т-80УМ1 із встановленням нічного тепловізійного прицілу з оптико-електронним перетворювачем третього покоління.
  • Т-80УМ-2. Дослідний варіант Т-80УМ з установкою комплексу активного захисту «Дрозд-2».
  • «Чорний орел». Об'єкт 640. 1999 р. Прототип перспективного танку на базі подовженого шасі Т-80У, ходовий макет демонструвався вперше в 1997 р. Обладнаний посиленим комбінованим та вбудованим динамічним захистом корпусу та башти, КАЗ «Дрозд-2», зварна башта має нову конструкцію з АЗ подовжнього типу в кормовій ніші, автоматизована СУВ включає комбіновані панорамні приціли командира та навідника. Припускалось обладнання танку 152-мм гарматою та 1500-сильним газотурбінним двигуном; бойова маса 48 т.
  • Т-80УД «Береза». 1987 р. Варіант Т-80У з дизельним двигуном 6ТД, потужністю 1000 к.с., зенітною кулеметною установкою з дистанційним керуванням. Перші варіанти були обладнані вбудованим динамічним захистом, починаючи з 1988 р. ДЗ — вбудований, як на Т-80У; бойова маса 46 т.
  • Т-80УДК. Командирський варіант Т-80УД з додатковими засобами зв'язку та навігації.
  • Об'єкт 478Б. Дослідний зразок Т-80УД з ТПН-4 «Буран-Е» та системою «Айнет».
  • Об'єкт 478БК. Дослідний зразок Т-80УД зі звареною баштою («Береза-катана»).
  • Об'єкт 478ДУ(2). Дослідний зразок Т-80УД зі сталевими та прогумованими котками.
  • Т-84. Об'єкт 478Б. Вдосконалений варіант Т-80УД, обладнаний системою «Штора-1», новим ДЗ. Серійно виробляється на Заводі імені В. О. Малишева в Харкові.
  • Т-80Б
  • Т-80БВ
  • Т-80У
  • Т-80УД «Береза»
  • Т-80УК
  • Т-80УМ-1 «Барс»

Т-80БВМ
Т-80БВМ, 2017 рік

Т-80БВМ — це варіант модернізації танка Т-80БВ, що розроблений Омським заводом транспортного машинобудування, та (як стверджує виробник) забезпечує підвищення його основних бойових якостей: вогневої потужності, захищеності, рухливості і командної керованості, подальшу підтримку його життєвого циклу підприємствами промисловості[2].

Модернізація включає установку багатоканального прицілу навідника «Сосна-У», що включає візирний, тепловізійний, далекомірний канали, а також канал керування ракетою. На танк встановлена ​​125 мм гармата 2А46М-4, стабілізатор озброєння 2Е58 і прилад спостереження механіка-водія ТВН-5. Механізм заряджання доопрацьований під розміщення бронебійних боєприпасів зі збідненим ураном (3БМ59 «Свинец-1» і 3БМ60 «Свинец-2»)[2].

Підвищення командної керованості забезпечено установкою УКХ-радіостанції Р-168-25У-2 «Акведук». Для захисту від вогню противника машина оснащена протикумулятивними гратчастими екранами і комплексом модульного динамічного захисту «Релікт». Також танк отримав доопрацьований газотурбінний двигун ГТД-1250. Бойова маса машини складає 46 т[2].

В серпні 2020 року під час демонстрацій своїх можливостей на оборонному форумі «Армія-2020» на підмосковному полігоні «Алабіно» стався конфуз: модернізовані російські танки Т-80БВМ не змогли вразити цілі. Танк мав вразити цілі за допомогою керованих протитанкових ракет 9M119, проте екіпаж танку не зміг цього зробити — три промахи з трьох[2].

Із лютого 2022 року використовувався під час нападу Росії на Україну. 1 березня 2022 року українські бійці на БМП-2 із одним Джавеліном захопили 6 нових російських танки Т-80БВМ зі складу 200-ї мотострілецької бригади ЗС РФ, якою командує полковник Денис Курило. Танки захоплено під час боїв за Харків.[3][4]

Машини на базі танка
  • Ладога — високозахищений транспортний засіб.
  • БРЕМ-80У — броньована ремонтно-евакуаційна машина.
  • Мста-С — самохідна артилерійська установка.
  • 2С7 «Піон» — самохідна артилерійська установка.
  • С-300В — зенітно-ракетний комплекс.
  • СПМ — спеціальна пожежна машина.
  • ПТС-4 — плаваючий транспортер.

Оператори
  •  Кіпр: 82 одиниці Т-80У станом на 2015 рік[5]
  •  Білорусь: 69 одиниць Т-80 станом на 2015 рік[6]
  •  Росія: 450 одиниці Т-80БВ/У в експлуатації та 3000 машин Т-80Б/БВ/У на зберіганні, станом на 2015 рік[7].
  •  Україна: 165 машин Т-80БВ в експлуатації та ще 200 на зберіганні, станом на 2016 рік[8].
  •  Південна Корея: 80 одиниць Т-80У станом на 2015 рік[9]
  •  Пакистан: 320 одиниць Т-80УД станом на 2015 рік[10]
  •  Ємен: серед іншого, певна кількість Т-80, станом на 2015 рік[11]

Корея

Південна Корея отримала протягом 1995—2006 років в рахунок погашення частини державного боргу Радянського Союзу від Російської Федерації 43 одиниць Т-80У та 67 одиниць БМП-3. До появи на озброєнні в 2014 році танків K2 з 120-мм гладкоствольною гарматою, отримані від РФ танки були найпотужнішими танками на озброєнні корейських збройних сил[12].

Т-80У знаходяться на озброєнні двох батальйонів 3-ї танкової бригади[12].

В серпні 2019 року корейські військові надали свої американським колегам можливість детально вивчити зразки зброї радянського виробництва[12].

Росія

В листопаді 2016 року видання IHS Jane's з посиланням на «поінформовані джерела» повідомило про можливі плани Російського керівництва з наступного року розконсервувати танки Т-80БВ із зберігання та після модернізації до версії Т-80У-Е1 повернути до служби у військах. Нова версія матиме систему управління вогнем Сосна-У (аналогічна Т-72Б3 та Т-90), поліпшений двигун, оновлений динамічний захист та буде придатна до використаннях в умовах Арктики, далекого Сходу та Сибіру[13].

Відомо, що 24 серпня 2017 року Міноборони РФ уклало угоду з «Уралвагонзаводом» на ремонт танків Т-80, які перебували у стратегічному резерві, з доведенням їх до модифікації Т-80БВМ. Угода включала поставку протягом 2018—2019 років 31 танку щорічно. Танки Т-80БВМ російська армія почала отримувати у 2018 році[2].

В серпні 2020 року міноборони РФ, у рамках військово-технічного форуму «Армія-2020», підписало новий контракт з АТ «Омсктрансмаш» на проведення ремонту та модернізації понад 50 танків Т-80БВ до рівня Т-80БВМ[2].

Україна

Як показала практика проведення бойових дій на Донбасі, бійцям високомобільних десантних військ Збройних Сил України для успіхів на передовій вкрай необхідні штатні танкові роти чи батальйони. Тому 2015 року в Генеральному штабі ЗС України прийняли рішення щодо включення до складу одного з аеромобільних з'єднань підрозділу танкових військ. Через більшу швидкість та маневреність порівняно з Т-64 обрали Т-80. В липні 2015 року 8 відновлених та трохи модернізованих на ДП «Харківський бронетанковий завод» машин передали до 95 ОДШБр.[14][15]

В травні 2017 року концерн Укроборонпром підготував чергову партію танків Т-80, які пройшли капітальний ремонт, для передачі десантним військам.[16]

В лютому 2019 року стало відомо про деякі подробиці програми серійної модернізації Т-80БВ, що надходять на озброєння підрозділів Десантно-штурмових військ та Морської піхоти України[17].

Так, модернізоваий танк Т-80БВ отримав тепловізійний приціл, новий динамічний захист, додатковий захист бортів, нову цифрову радіостанцію, сучасні нічні прилади спостереження з електронно-оптичним перетворювачем третього покоління, а також засоби супутникової навігації, що дозволяють в режимі «онлайн» обмінюватись надійно зашифрованими даними про місцезнаходження кожної машини на всіх ланках управління від командиру взводу до керівництва всією бойовою операцією[17].

В цілому, модернізація Т-80БВ відбувалась із врахуванням досвіду модернізації танків Т-64БВ зразка 2017 року[17].

Примітки
  1. «Газотурбинный уникум», Алексей Топоров // Популярная механика. — 2017. — № 4. — С. 86 - 89.
  2. Міноборони РФ замовило ще 50 танків Т-80БВМ. Ukrainian Military Pages. 31 серпня 2020.
  3. Захисники на одній БМП захопили 6 російських танків під Харковом – журналіст, УП, 2 березня 2022
  4. Механизированный батальон одной из бригад ВСУ в бою под Харьковом захватил сразу 6 (ШЕСТЬ) новейших российских танков Т-80БВМ..., фб, Юрій Бутусов
  5. The Military Balance 2016. — P. 85.
  6. The Military Balance 2016. — P. 182.
  7. The Military Balance 2016. — P. 190.
  8. Шаблон:Книга:Military Balance 2017
  9. The Military Balance 2016. — P. 267.
  10. The Military Balance 2016. — P. 280.
  11. The Military Balance 2016. — P. 360.
  12. Dylan Malyasov (24 серпня 2019). U.S. Army soldiers tested Russian-made T-80 main battle tanks. Defence Blog. Архів оригіналу за 24 серпня 2019.
  13. Nikolai Novichkov, Moscow and Nicholas de Larrinaga, London (17 листопада 2016). Russia may upgrade and return T-80BV tanks to service. IHS Jane's Defence Weekly. Архів оригіналу за 30 квітня 2017. Процитовано 25 листопада 2016.
  14. Дмитро ГОРБУНОВ (Липень 23, 2015). Т-80 підсилить десантників. Понад 50 танків пішли у ВДВ. Народна Армія. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 25 листопада 2016.
  15. Житомирські десантники отримали і випробували газотурбінні танки. ЛІГА.Новости. 14.07.2015.
  16. “Укроборонпром” підготував для десантників чергову партію “летючих” танків Т-80 – відео випробувань. http://wartime.org.ua. Військова панорама. 22 травня 2017. Архів оригіналу за 28 травня 2017. Процитовано 30 травня 2017.
  17. Українська модернізація Т-80: тепловізори та не тільки (укр.). Український мілітарний портал. 1 березня 2019.

Література
  • Zaloga, Steve (2009). T-80 standard tank: the Soviet army's last armored champion. New Vanguard 152. Oxford ; New York: Osprey Publishing. ISBN 978-1-84603-244-8.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.